Одне з семи чудес України відроджує колишній мер Кременця

Одне з семи чудес України зустріло представників із понад тридцяти західноукраїнських ЗМІ прохолодною погодою та дрібним дощем, проте надзвичайно теплою та душевною атмосферою. Огорнутий туманом Дубенський замок видавався ще таємничішим та містичнішим. І, як невдовзі з’ясувалося, не дарма. Традиційний прес-тур, котрий цьогоріч уже втретє проводить Державний історико-культурний заповідник м. Дубно (Рівненська обл.), здивував чи не кожного учасника.
Два роки тому більшість залів палацу князів Любомирських, що на території замку, були у стані реставрації, у рештуванні була й сама фортеця. Сьогодні Волинської твердині не впізнати. Через просторий вестибюль та оздоблену хутром, зброєю та опудалами диких тварин мисливську кімнату журналістів проводять до однієї із зал. Під час нетривалої прес-конференції директор Дубенського ДІКЗ, корінний кременчанин та колишній міський голова Кременця Леонід Кічатий знайомить пресу з найбільш вагомими здобутками за останній рік.
Похизуватися справді є чим. Лише за 2013 рік Дубенський замок – центральний об’єкт ДІКЗ відвідали 114 тис. туристів. Для порівняння, це у чотири рази більше, ніж руїни Кременецького замку, і у десять разів більше, ніж відвідують за рік Тернопільський. Секрет такого успіху досить простий.
– За три роки ми з колективом об’їхали чи не всю Україну, побували й за кордоном, аби перейняти успішний досвід наших колег, – розповів Леонід Кічатий. – У результаті запозичення певних ідей ми удосконалили якість надання послуг ДІКЗ і запровадили нові.
Навіть непрофесійним оком помітно, що лише за два роки Дубенський замок із суто історично-пізнавального об’єкта перетворився у пізнавально-розважальний. На території замку з’явилися мішені для стрільби з лука, розкішно облаштований намет для проведення весіль та урочистостей, що може розмістити 300 гостей одночасно. Окрема історія із підземеллями замку, які віднедавна відкриті для відвідувачів. Словом, туристичне дозвілля на будь-який смак.
Уваги заслуговує й оновлений сайт замку, створений за останнім інноваційним словом і презентований у ході прес-туру дубенчанином Володимиром Москалюком, котрий на меценатських засадах посприяв у технічному оформленні. Потенційні гості можуть ознайомитися з експозиціями, виставками та прогулятися замком завдяки віртуальному туру, що нараховує 40 точок. Проте бажання приїхати до Дубна у туристів не відпаде, адже опція збільшення у розділі 3D-туру відсутня, тож розгледіти найцікавіші деталі можна лише наживо.
Після перегляду фільму, знятого за кошти фонду Миколи Томенка, що знайомить з історією Дубенського замку, журналістів запросили на екскурсію по території, виставках та експозиціях. Знайомив туристів зі своїми володіннями не хто інший, як останній володар замку, який успішно його протринькав, – князь Януш Сангушко. Перевтілився у вельможу науковий працівник ДІКЗ, археолог Юрій Пшеничний.
Навіть гості, котрі не вперше приїздять до замку, були неабияк здивовані тематичною експозицією у  казематі південного бастіону 17 ст. Новостворена експозиція відображає розміщення складів боєприпасів, продовольства і озброєння в казематах Дубенського замку. У лівому крилі каземату  можна побачити запаси провізії: муляжі великих шматків сала, риби, сиру, хліба, ємкості для сипучих продуктів та рідин. Таблицю мір  ХVІІ ст., карту Волинського воєводства та прилеглих земель ХVІІ ст.
Найбурхливіші емоції, особливо у жіночої частини групи, викликали підземелля, а надто – знаряддя тортур. До речі, усі вони відтворені у натуральній пропорції. У катівні представників преси чекали інквізитор і кат. Якщо перший лише ознайомив туристів з історією тортур, то другий випробовував деякі знаряддя на журналістах. Про всяк випадок автор статті трималася подалі від вогнища, де спалюють відьом. До речі, мало хто знає, але врятувати від страти у середньовіччі жінку могла пропозиція руки та серця ката. Чоловік же міг лишитися живим, взявши для себе непопулярну професію. У Дубні власного ката не було. У випадку необхідності його запрошували із Камянця-Подільського, де замість цінного працівника, ніби заставу, залишали Дубенського бургомістра. Останнього відпускали лише тоді, як додому повертався цілим та неушкодженим кат. І якщо кілька століть тому Дубно позичало людину для виконання страт у Кам’янці, то нині музей тортур Кам’янця-Подільського значно поступається Дубенським підземеллям.
Окрім того, як помирали у давнину, в підвалах замку можна оцінити, як дубнівчани підтримували життя. Безліч провіанту, який під час облоги міг би прохарчувати не лише мешканців палацу, а й містян, котрі там переховувались, під час перепису майна замку прирівнювали до коштовностей.
Того дня, коли журналісти навідалися до Дубенського замку, його стіни також поповнились певними продуктами. Гострі враження від підземель запросто можна було підсолодити на відкритті цукеркової крамниці-кавярні. Солодощі, які можна скоштувати або ж прихопити з собою як смачний сувенір, виготовляють на місцевій фабриці вручну. Оцінили солодку презентацію й учасники прес-туру.
Відкриття туристичного сезону в Дубно, принаймні для журналістів, котрі провели незабутнього півдня у замку, пройшло яскраво, емоційно та пізнавально.
– Цього року, на жаль, приїхало небагато представників преси, – скаржиться Леонід Кічатий. – Через події в країн немає нікого зі Сходу.
Разом з тим директор Дубенського ДІКЗ покладає великі надії на євроінтеграцію України. Потік туристів із Європи зможе популяризувати колись найбагатший у Правобережній Україні замок, Контрактова площа якого свого часу переїхала до Києва.
Окрім вигідного розташування, у Дубенського замку є ще одна величезна перевага, котрою можуть похвалитися одиниці історично-архітектурних пам’яток України. Це майже ідеально збережений стан. Сьогодні гордість Волині, одне з семи чудес України утримують так, як у часи його розквіту за князів Острозьких. І це ще один беззаперечний привід повернутися до Дубна ще раз. Хоча б тоді, коли відбудеться презентація нічної екскурсії «Живі легенди Дубенського замку».

Олена Шевчишина
Джерело: Номер один