На Тернопільщині призупинили реставрацію унікального храму

Заболотівський сільський голова Михайло Фойдюк повторно звертається до усіх небайдужих краян. Йдеться про фінансову підтримку робіт по реставрації дерев’яної церкви св. Трійці.

Зараз роботи знову призупинені через нестачу коштів. Начебто поки що реставрацію намагаються погоджувати з львівськими фахівцями: алюмінієву “обшивку” зі стін та бані знімуть. Обшивати стіни “вагонкою”, як то радили деякі “фахівці”, не будуть. Залишать дерев’яний брус із зовні, та глиняний тиньк із середини – так, як було колись, – повідомляє голова цього екологічного об’єднання Олександр Степаненко..

Погодилися і з нами щодо недоцільності робити відмостку із використанням тротуарної плитки натомість вже купили два КАМАЗи природного пісковика для цих потреб.

Дуже хотілося б, аби перекрили дах гонтою – але невідомо, чи стане на то грошей.

Дерев’яна церква Пресвятої Трійці у Заболотівці, ймовірно – одна з найдавніших у нашому краї. Як годиться, давній храм має власну легенду – його начебто принесла з недалеких Улашковець бурхлива вода Серету в пору весняної повені.

Тернопільський енциклопедичний словник датує будівництво церкви 1646 роком. Власне з цього будівництва й розпочинається писана історія села. Тобто вона – майже ровесниця більш відомої Успенської церкви у Чорткові, котра має високий статус пам’ятки архітектури національного значення. Церкву у Заболотівці держава свого часу удостоїла лише місцевим статусом. Та й він сам по собі – як і в багатьох інших випадках – жодним чином не сприяв охороні та збереженню самої пам’ятки. Але так сталося, що багаторічне забуття поки що не зруйнувало храму. З іншого ж боку – забуття врятувало його від пограбувань, непрофесійних перебудов та реконструкцій. Всупереч державному недбальству святиню зберегли від руйнації посполиті парафіяни, пише Золота пектораль.

Зовні ця дерев’яна церква видається дуже скромною та непоказною. Особливо після того, як просто поруч з нею нещодавно зведено помпезну споруду нового Троїцького храму. У середині минулого століття – коли було перекрито бляхою дах та баню – дерев’яна церква втратила свій автентичний вигляд. Але справжні скарби заболотівської церквиці – не зовні, вони у інтер’єрі. Можливо, нині вона є єдиною у Чортківському районі дерев’яною церквою, котра зберегла своє внутрішнє оздоблення таким, яким воно було століття тому. Кожного, хто заходить під її непишні шати, просто таки пронизує відчуття СПРАВЖНОСТІ місця, «намоленого» багатьма поколіннями людей.

Завдяки піклуванню голови церковного комітету, пана Петра Попадюка, який впродовж кількох десятиліть був і залишається справжнім янголом-охоронцем святині, донині вдалося зберегти унікальний іконостас та образи роботи невідомих майстрів, давню плащаницю, дерев’яні скульптури, церковні книги… Але усе це давно потребує фахової реставрації та створення належних умов для зберігання. Ймовірно, що іконостасу церкви рука реставратора востаннє торкалася більше 100 років тому – у 1890-у. Проведення цих робіт дехто пов’язує з ім’ям отця Ковча. Ймовірно, тут йдеться про Григорія Ковча, батька блаженного мученика отця Омеляна Ковча, нині – всесвітньо відомого праведника, беатифікованого Папою Іваном Павлом ІІ під час його візиту до України. Достеменно відомо, що наприкінці ХІХ – початку ХХ століття отець Григорій Ковч провадив активну душпастирську, культурну та громадську місію у нашому краї, зокрема у Давидківцях, Гусятині, Лисівцях, Шипівцях, Кошилівцях, Цапівцях (нині – Поділля)… Тож вірогідно, що й заболотівська церква освячена ще й колишньою присутністю і ній представників славного священичого роду Ковчів, якими нині пишається уся Україна. Поза сумнівом, вона є дорогоцінною історичною пам’яткою, часткою нашої спільної культурної спадщини, втратити яку ми просто не маємо права.

Нині пам’ятка перебуває у просто таки критичному стані. Потрібно негайно зміцнити несучі конструкції стін та сперти їх на надійний фундамент… Здається, ще трохи часу – і будуть безповоротно втрачені унікальні образи, плащаниця та скульптури. Коштовний скарб, який ми маємо у Заболотівці, врешті-решт повинен бути захищений від примх погоди, пожежі та зловмисника. Хочеться сподіватись, що невдовзі вдасться повернути церкві первісний вигляд – перекрити її справжньою дерев’яною гонтою.

За додатковою інформацією, а також із організаційних та технічних питань пропонується звертатися до Заболотівського сільського голови, Фойдюка Михайла Петровича, тел. 03552 – 65-2-27.

Джерело: 0352