Коли все життя – ліки

– Мій син трохи комплексує. З дітками він грається, але говорити він нормально не може, – розповідає тернополянка Катерина Баран. – От чим старшим стає, тим більше соромиться. Хоч і любить бути серед дітей.

Говорити восьмирічний Миколка, за словами мами, почав доволі пізно у порівнянні з однолітками. І це – завдяки великій роботі лікарів, педагогів, турботі мами. Адже проблема мови – не єдина. У дитини – ДЦП, атонічно-астатична форма.

– Лікарі сказали: якщо мама займатиметься і якщо ми продовжимо курс лікування, то дитина отримає шанс покращити здоров’я, – додає мама. – Адже ДЦП – не вроджене, воно у нас через родову травму. Тут, у Тернополі, ми займаємось плаванням, ходимо на іподром. Нам зробили дві операції у Луцьку, вартістю 700 євро кожна. Після них дитина і почала ходити. Грубо кажучи, синові «підрізали м’язи». І хоч та ходьба ще не є такою певною, але це результат.

Натомість більше проблем у дитини саме із мовленням. Мама, як розповіла вона, довгий час переживала, аби син не виявився глухонімим. Адже тривалий час Миколка не казав ні слова.

– Згодом сказав “мама”, потім “баба”. І щоразу тих слів все більше і більше, – каже Катерина Баран. – Він любить дивитись спортивні програми, політичні. Він усе розуміє. Цьогоріч хлопчик піде вже у перший клас школи для діток із ДЦП.

Аби продовжувати лікування, родині потрібні гроші. Про дельфінотерапію, що реально допомагає з мовленням, родині залишається тільки мріяти. Один сеанс коштує 700-800 грн і то – треба їхати або у Київ, або в Одесу, каже жінка. А вона є мамою-одиначкою. І, як розповідають педагоги, що займаються з дитиною, повністю викладається заради сина.

– Восени їздили до Києва і нам приписали ліки, які мають допомогти дитині з мовленням. Ці таблетки, розписані на 28 днів, коштують 800 грн. Цього року ми знову їдемо – лікарі мають перевірити, чи виконує дитина програму. А тоді, відповідно, складати іншу програму і призначати уже інші ліки.

Як розповіли педагоги, хлопчик має поганий зір, погано ходить, але його свідомість вражає — він розуміє абсолютно все. Тож, якщо ви можете допомогти дитині – подарувати хоч малюсінький шанс на одужання, зробіть це, – просять знайомі родини та рідня. Охочі допомогти можуть переказати гроші на картку матері у «Приватбанку»: 4627-0812-0660-4824, Баран Катерина Ігорівна.

Джерело: 20 хвилин