На Тернопільщині збільшується не кількість інфікованих людей вірусним гепатитом С, а число виявлених випадків

Про це йшлося на прес-конференції у Тернопільському міському комунальному закладі “Центр первинної медико-санітарної допомоги”, філія №2, присвяченій Всесвітньому дню боротьби з гепатитами.
Заступник голови Тернопільської обласної державної адміністрації Наталія Михно висловила стурбованість щодо поширення вірусниого гепатититу у Тернопільській області:
– Передусім, найстрашніше те, – продовжує далі Наталя Володимирівна – що інфікована вірусним гепатитом людина, тривалий час може навіть не підозрювати про наявність у неї цього захворювання, відповідно не пройти обстеження, не отримати вчасне лікування.
– Кожен повинен розуміти усю важливість та суть проблеми, бо ризики захворіти вірусним гепатитом С є щодня – підкреслив заступник директора департаменту охорони здоров’я Тернопільської облдержадміністрації Віктор Овчарук.
За офіційною МОЗівською статистикою, станом на 1 січня 2014 рік понад 40 тисяч українців хворіють вірусним гепатитом С. Це при тому, що до липня 2009 року в Україні не реєстрували випадків гепатиту В і С, тому й не було статистики цього захворювання.
– Сьогодні ми маємо таку реальну картину – збільшується не кількість інфікованих людей, а число виявлених випадків – продовжує  голова Тернопільської обласної громадської організації хворих вірусним гепатитом С “Іскра Надії” Олег Мартинюк. В цьому важливу роль відіграли інформаційно-просвітницькі кампанії: і лікарі, і населення стали більш поінформованими, проводиться більше цільових обстежень, а звідси – і результат. Хоча, як підкреслює Олег Мар’янович, “достовірних даних про поширення гепатиту С в Україні немає”.
Про кроки МОЗу на шляху вирішення проблеми лікування хворих вірусним гепатитом С повідомив Віктор Овчарук. Він додав, що “Міністерство охорони здоров’я відповідно Державної цільової соціальної програми профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2013 року № 637 прийняло наказом МОЗ  від 11.06.2014 № 390 “Про забезпечення дорослих, хворих на хронічний гепатит C, лікарськими засобами / лікарськими засобами (медичними імунобіологічними препаратами)”, що був зареєстрований  в Міністерстві юстиції України 07 липня 2014 р. і уже вступив в силу 22 липня 2014 року. На рівні департаменту охорони здоров’я створена комісія по відбору хворих вірусним гепатитом С, де входять і медики, і представники громадкості”.
“Насправді, набагато більше вірусоносіїв гепатиту С навіть не здогадуються про свій страшний діагноз, адже за умови міцного імунітету хвороба може перебувати у так званому сонному стані 5-10 років! Увесь цей період людина почувається добре, і водночас вона може інфікувати багатьох людей” – про це далі розповіла завідуюча інфекційним відділом Тернопільської міської комунальної дитячої клінічної лікарні, головний позаштатний дитячий спеціаліст – інфекціоніст ТОДА Ольга Дивоняк.
– На Тернопільщині уже цьогоріч вірусним гепатитом С захворіло 504 людини, гепатитом В – ще 82 – констатує Ольга Миколаївна.  Загалом, у чотирьох дітей виявлено гепатит С, і ще у 5 – гепатит В.
Головний позаштатний дитячий спеціаліст – інфекціоніст ТОДА переконує – “гепатит С – не вирок, а діагноз”. Є доволі ефективна терапія з використанням інтерферонів, а на підході нові методи лікування. Щоправда, терапія досить вартісна, але з нинішнього року почала працювати Державна програма боротьби з гепатитами і ті хворі, які потребують невідкладного лікування, зможуть його отримати за рахунок держави.
До речі, через біологічні особливості вірусу гепатиту С ним в десять разів легше заразитися, аніж вірусом СНІДу, тому що для потрапляння вірусу в організм достатньо мікрочастини зараженої крові.
Тому порада кожному, хто мав оперативні втручання, донорство, наявність тату та будь-які стоматологічні маніпуляції – не зволікати, а таки знайти час і пройти елементарне обстеження – здати тест на наявність антитіл до гепатиту С. А якщо він позитивний, тоді треба консультуватися з лікарем, щоб підтвердити або зняти цей діагноз з допомогою інших, глибших досліджень.