Home Гусятинський район

Храм потребує допомоги

hramВажко сказати, скільки сакральних споруд на Тернопільщині перебуває в аварійному стані. Замки, палаци, котрими звикли пишатися, теж залишають бажати кращого. Але нині мова піде саме про сакральні споруди. Крім того, що вони цінні з історичної, естетичної, культурної точок зору, своїм статусом сакральних пам’яток вписуються у не зовсім добре окреслену, але важливу площину нематеріального, чогось із розряду того, про що кажуть: «Намолене чи святе місце». Проте це аж ніяк не вберігає їх від руйнування. Тому напіврозвалені церкви чи костьоли можна побачити так само часто, як і будівлі зовсім не сакрального плану.

Щастить храмам, де є парафії. Їх спільними зусиллями намагаються вберегти від руйнування. Наприклад, усім миром збирають кошти на відновлення пам’ятки архітектури національного значення Парафіяльного костелу Святого Антонія в Гусятині.Щастить храмам, де є парафії. Їх спільними зусиллями намагаються вберегти від руйнування. Наприклад, усім миром збирають кошти на відновлення пам’ятки архітектури національного значення Парафіяльного костелу Святого Антонія в Гусятині.

Як розповідає отець Михайло, два роки тому частина даху завалилася. Але тоді за допомогою меценатів вдалося його відремонтувати. Цьогоріч у трьох місцях лопнули балки. Вежа похилилася. Взимку майстри лазили нагору, щоби бодай якось скріпити їх. Отець зауважує: добре, що цього року було небагато снігу, інакше покрівля не витримала б. А вже навесні прискіпливіше оглянули дах. Ситуація виявилася гіршою, ніж уявляли. Ось біля стін храму стоять балки — поточені шашелем і спорохнявілі. Отець Михайло легко «відщипує» шмат деревини — вона розсипається в його руках.

— Черепиця в багатьох місцях лопнула, злетіла, — каже священик. — Але спочатку думали, що достатньо замінити тільки ті балки, котрі згнили, та коли вилізли нагору, побачили, що майже все дерево струхнявіле. Як написано в Євангелії «До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирового, бо збіжиться воно, і дірка стане ще гірша». Тому думаємо, що краще встановити нову дерев’яну конструкцію. Але хочемо зберегти оригінальний вигляд храму. Власними силами вирішили збирати кошти.

Щодо проектної документації, яку використовуватимуть, отець Михайло запевняє: з попередніх часів таких документів є чимало. Наприклад, ще в 1975 році почали реставрувати храм, бо більша його частина була завалена. Тоді відновили верхню частину, колони та фронтон. Пізніше, на початку 90-х, документи на реставрацію храму виготовив львівський інститут.

Бодай приблизних підрахунків того, скільки коштів потрібно для робіт, отець Михайло не називає, посилаючись на нестабільність цін у державі. Нині, каже, проводять фасадні роботи і готуються перекривати дах.

Сьогодні парафія святого Антонія нараховує близько ста осіб. Як розповідає настоятель, до зборів коштів долучаються не лише його парафіяни, а й усі гусятинці, адже знають, що збереження споруди — спільна справа.

Для тих, хто хоче допомогти у відновленні та збереженні храму Св. Антонія в Гусятині, добровільну пожертву можна скласти на № картки Приватбанку:

5168 7423 0863 3548 (гривні)

5168 7420 6496 5837 (рублі)

5168 7420 6420 5796 (євро)

5168 7420 6420 5747 (долари)

Одержувач: Багінський Петро.

Джерело: Вільне життя плюс

Помітили помилку? Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter

Loading...

Loading...

Без коментарів

Залишити коментар