Home Події

На набережній Тернопільського ставу страшенний сморід

vlcsnap-2014-08-08-13h31m20s125На набережній тернопільського ставу немає чим дихати через страшний сморід від води, яка покрилася маслянистими плямами. Це цвітуть синьо-зелені водорості. Вони традиційно з’являються на ставі у розпал літа.

Коли температура падає, водорості зникають. Тим часом тернополяни нарікають, що “цвітіння” води заважає їм відпочивати біля ставу та гуляти набережною.

- Вода навпроти Надставної церкви – просто жахлива, – каже тернополянка Ольга Калинович. – Аж гидко дивитися. Цікаво чи можна якось врятувати став від такого цвітіння?

Ще один тернополянин Ігор Марчук додає, що через сморід зараз годі кататися велосипедом біля водойми.

- Їду велосипедом вздовж дамби і затримую дихання, – розповідає він. – Але ж відстань – велика, я не можу стільки часу їхати й не дихати.

Синьо-зелені водорості – це хвороба водойм, кажуть фахівці. І як виявилося, вилікувати її неможливо. Спалах цвітіння припадає на кожне літо у період підвищення температури повітря. І цей період треба просто перечекати. Бо засобу для боротьби з синьо-зеленими водоростями немає, пояснює начальник держуправління охорони навколишнього природного середовища в області Орест Сінгалевич.

- Звісно, водорості завдають дискомфорту городянам, – погоджується він. – Але таке цвітіння найбільше завдає шкоди ще й цілій екосистемі, адже знижує рівень кисню у воді.

Єдиний засіб профілактики та боротьби з синьо-зеленими водоростями, – збереження чистоти водних ресурсів.

- Не можна розорювати прибережні смуги водойм, – каже пан Сінгалевич. – Адже вони запобігають потраплянню у воду отрутохімікатів. Також просимо усіх не засмічувати узбережжя та не скидати сміття та стоки у воду.

Причину виникнення синьо-зелених водоростей у нашому ставі пояснити важко, додає посадовець. Вони з’явилися через зміни у навколишньому середовищі. На Тернопільському ставі ці водорості цвітуть щоліта вже близько 30 років. Та й взагалі 70% водойм України мають таку проблему. Синьо-зелені водорості поширені у ставках чи річках, де стоїть вода чи є повільна течія. Вона нагрівається і це призводить до ефекту “цвітіння”. Приміром, у холодних карпатських річках, де швидка течія, такої проблеми немає.
Джерело: “20 хвилин“

Помітили помилку? Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter

Loading...

Loading...

Без коментарів

Залишити коментар