Паркування по-тернопільськи

Читач написав на сайт: Історія, яка відбулась з нами вчора досі не дає спокою, а все почалося із звичайної поїздки на ринок. Нахабний парковщик нас мало не побив…
Вчора припаркувалась на базарі (навпороти автовокзалу). Парковщик в оранжевому жилеті вимагав у мене гроші. Я пояснила, що розрахуюсь коли буду виїжджати, тому що його потім не знайдеш, а виїхати з парковки на базарі завжди дуже складно, самі знаєте який там рух. Кремезний чолов’яга десь приблизно ростом метра 2 та вагою півтори тони запевнив мене, що обов’язково допоможе мені виїхати. Через деякий час-класика жанру-парковщика не має. Була вже десь година четверта, тому на стоянці майже не було машин, але й парковщика теж видно не було. Якась жінка, що припаркувалась поруч допомогла мені виїхати.
Спокійно їду в сторону світлофора в напрямку кільця. Все, що відбувалось далі як детективі. Раптом переді мною з-за якогось буса вилітає на дорогу півторатонна туша, лупить мені по капотру машини. Оторопіла, я зупиняюсь. Кремезний чолов’яга оббігає машину, відкриває двері з мого боку та починає шарпати мене за рукав. Я так злякалась, ви не уявляєте! Взагалі-то я не робкого десятку, а тут перелякалась до смерті, бо такого зі мною ще не траплялось.
Я вихована та інтелегентна людина, завжди вмію з усіма домовитись, а тут таке. Перша моя думка – зараз вдарить. З переляку я вирвала у нього двері машини та скоренько поїхала. Аж у дзеркалі бачу, як та туша мчить за мною на всіх парах. Наздогнав мене на світлофорі, відкрив мої двері та й каже : “Віддайте мені дванадцять гривень”. Кажу до дочки, яка була зі мною в машині, щоб дала йому гроші. А та нахаба ще й робить мені зауваження , каже, що треба поважати самих себе.
От сиджу я, не можу заспокоїхтись вже другий день та зрозуміти, кому ж з нас портібно себе поважати: мені, наляканій жінці, яка добре знає закони, знає, що якщо немає паркомату, то й стоянка безкоштовна, яка знає, що це непорозуміння в оранжевому жилеті не має право взяти навіть ті чотири гривні, які я заплатила йому відразу, бо ж не шкода та й не хотілось загострювати ситуацію, чи воно (бо не знаю як назвати це створіння, бо це не чоловік), яке порушує закон та дозволяє собі зневажливо відноситись до слабшого і беззахисного. Бо я впевнена, що навряд чи він дозволив би собі лупити по капоту дорогого джипу, або ж дозволив би собі відкривати двері мого автомобіля та шарпати мене, як би в машині сидів чоловік, який міг би дати йому відсіч, а не дві беззахисні тендітні жінки?

Джерело: 20 хвилин