Справжнє обличчя Олександра Смика

Щоденно Олександр Іванович вправно виконує функції начальника управління культури і мистецтв. Він розуміє потреби міста зсередини, а не ззовні і всього за декілька років на посаді начальника зумів зробити значний внесок у культурний розвиток міста: відреставроване Співоче поле, перебудовані парки та оновлена паркова система, створено Український дім «Перемога», відремонтовані бібліотеки та поновленні бібліотечні фонди…
Але цього разу ми не будемо говорити про Олександра Смика, як про чиновника, а більш розширено поговоримо про його здобутки в творчості.
Це багатогранна людина, талант якої відображається у поезії, драматургії, режисурі, вокалі. Також, Олександр Іванович є членом національних спілок України: театральних діячів, кобзарів, журналістів, письменників та Всеукраїнської музичної спілки.
У творчій індустрії він зумів зарекомендувати себе як автор концепцій музичних фестивалів: «Повстанські ночі», «Тарас Бульба», «Лаба», «Вивих», «Зелений цвіт – цвіт надії». Та працею в драматургії: «Чотири допити», «Шлях на Берестечко», «Суперники».

Не лізе пан Смик і за словом в кишеню, особливо коли складає рядки для своїх пісень. Його патріотизм чітко відчувається в текстах, не боячись чужої думки, він завжди на крок попереду від інших по сміливості у своїй творчості. Ось декілька рядків нової пісні про «доброго сусіда»:
Я певно постави би
Пам’ятник Путіну
У вигляді ф…осу.
На кордоні
Від Путіна завше
Нічого путнього,
Хіба що запліднення Лугандонів…
Приспів:
Від Героїв Крут
Чути там і тут
«Путлер капут!»

В тексті відчутно наплив емоцій, які накопичилися в усього українського народу. Для Олександра Смика продемонструвати свої емоції не є проблемою, він не прив’язаний до стереотипів і завжди зі своєю думкою. З однієї сторони дивно, все таки чиновник, та з іншої – такі люди притягують своєю свободою слова. Такі люди вільні!
Олександр Іванович не тільки затятий патріот і вільнодумець, він ще й успішний романтик:
– Хочеться щоб жінки частіше дивилися в небо, почували себе задивленими в небо. Щоб лебеділи щоденно до свого коханого словами ніжності, знаючи при цьому, що в світі все повертається. Щоб навчилися робити зі звичайних речей свято і обов’язково були здоровими. Бо коли жінка здорова, вона випромінює світло і злітаються всі світлячки. Хочеться, щоб ці світлячки не оминали жодну жінку, бо тоді і вона світиться: щастям, радістю, теплом і коханням, – ділиться про жінок пан Смик.
Ти щаслива, весною залюблена,
Твоя посмішка сонцем сія,
Твої губи, зволожені губи
Шепотіли: “Навіки твоя…”

Білий світ у веснянім полоні,
Цілий світ відбивався в очах,
Громовиці в недільному дзвоні,
Наче Цар нас Небесний вінчав…

(«Ти щаслива», слова: О. Смик, музика: О. Смик)
Завжди була прихильником вільних незалежних від обставин та людей особистостей, і рада, що наш Тернопіль теж має особистість якою хочеться гордитися.

Мар’яна Балабан

Джерело: На Валовій