Мобілізація по-тернопільськи
Перші повістки уже полетіли до домівок тернополян. Із 20 січня у країні почалася четверта черга часткової мобілізації.
Під час цієї хвилі по всій країні до служби планують залучити близько 50 тисяч військовозобов’язаних. Таку цифру під час брифінгів для всеукраїнських ЗМІ озвучував перший заступник начальника головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генштабу ЗСУ Володимир Талалай. Точної цифри, скільки ж осіб планують мобілізувати на Тернопільщині, в обласному військовому комісаріаті не повідомляють. Адже, за словами виконуючого обов’язки військового комісара області Володимира Катинського, це державна таємниця. Втім, він наголосив, що під час четвертої черги часткової мобілізації у лави Збройних Сил України покличуть на чверть більше чоловіків, ніж у попередні рази.
Які ж категорії громадян підпадають під призов? Перш за все, це – громадяни України віком від 20 до 60 років – чоловіки. Для жінок віковий діапазон – від 25 до 50-ти років (військовозобов’язані фахівці-медики, зв’язківці тощо).
– У першу чергу призову підлягають добровольці, ті особи, які мають військову підготовку, служили в армії та отримали військову спеціальніст. Але й тих, хто не має такої підготовки, теж викликатимуть у військкомати, – наголошує Володимир Катинський. – Нині серед мобілізованих під час попередніх черг вже є десять жінок.
Мобілізація триватиме 90 діб. Протягом десяти днів тернополянам надходимуть повістки. Наступні п’ять діб їхні дані подаватимуть у військові навчальні заклади та установи. Після цього кожен проходитиме індивідуальну підготовку за військовою спеціальністю протягом 25 діб. Останній етап – це бойове злагодження у частинах за розподілом – також орієнтовно 25 діб. По завершенні підготовки, залежно від поставлених перед ним завдань, підрозділи мобілізованих відправлятимуть для виконання певних завдань. Це не означає, що всі мобілізовані стовідсотково поїдуть у зону АТО. Жоден мобілізований не поїде на Схід без проходження повного циклу навчання. Служитимуть чоловіки до моменту, поки Президент України не підпише указ про демобілізацію.
Усі призовники обов’язково будуть забезпечені необхідною військовою екіпіровкою, наголошує пан Катинський.
– Серед осіб, які не підлягають мобілізації, перш за все, це чоловіки, які мають трьох і більше дітей віком до 18-ти років, – продовжує виконуючий обов’язки військового комісара області. – Також у військкомати не викликатимуть студентів денної форми навчання. А от ті, хто навчається на заочному відділенні, можуть отримати повістки. Не мобілізовуватимуть також тих, хто оформив піклування над непрацездатними родичами. Не покличуть служити заброньованих за підприємствами. Також не викликатимуть у військкомати громадян, яких визнали непридатними до несення військової служби за станом здоров’я. Жителі окупованих територій, священики, а також народні депутати Верховної Ради служити не підуть. Депутатів місцевих рад це не стосується. Наразі в області є п’ятеро народних обранців, які добровільно пішли служити та поїхали у зону проведення АТО.
Ще наприкінці вересня Президент України Петро Порошенко доручив очільнику Міноборони Валерію Гелетею направити в райони проведення АТО військових комісарів. Про це йшлося у розпорядженні глави держави №1041/2014-рп. Як розповідає пан Катинський, дев’ятеро із дванадцяти військових комісарів області вже побували у зоні проведення АТО. Решта або ще не виконувала обов’язки військових комісарів, або виконувала поставлені завдання в регіонах, які офіційно не визнані зоною АТО.
За словами пана Катинського, усіх мобілізованих вважають військовослужбовцями, тому, згідно з чинним законодавством, на них поширюються всі соціальні гарантії.
– Солдати, які несуть службу у зоні АТО, отримують щомісячне грошове забезпечення в розмірі 7500 гривень. Залежно від військового звання та посади розмір зарплати збільшують, – наголошує Володимир Катинський. – За ними також зберігається пакет соціальних пільг для харчування, забезпечення засобами індивідуального захисту, речовим майном тощо. У разі поранення чи загибелі рідні військововслужбовця також отримують матеріальну допомогу: 609 тисяч гривень у разі смерті військовослужбовця, від 20 до 52 тисяч гривень – у разі поранення, залежно від його складності.
Використання ЗСУ у складі сил АТО регламентовано Законом України «Про боротьбу з тероризмом», у який минулого року внесли відповідні зміни. Тому мобілізовані на службу в українську армію не мають законних підстав відмовитися від її відбування. Після неявки громадянина за повісткою у військкомати працівники правоохоронних органів складають адмінпротоколи. Відмова служити в ЗСУ є підставою для порушення кримінальної справи.
Згідно із законом, за неявку до військкомату за повісткою в період повної чи часткової мобілізації тим, хто ухиляється, загрожує адмінвідповідальність у вигляді штрафу від 85 до 119 грн. За умисне знищення приписного свідоцтва або військового квитка – штраф від 17 до 51 грн. За ухилення від призову за мобілізацією стаття 336 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.
Збільшилася кількість осіб, які здійснюють догляд
Одним із способів «відкосити» від служби в армії для деяких тернополян стало оформлення догляду за непрацездатними родичами. Згідно із законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації не підлягають ті, хто зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, але в разі відсутності інших оіб, які можуть здійснювати такий догляд.
За інформацією директора департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Вадима Боярського, на початок 2014 року на Тернопільщині було зареєстровано 16 тисяч 473 особи, які оформили допомогу по догляду за непрацездатними особами престарілого віку, інвалідами тощо. 1 квітня того ж року ця кількість становила 17 тисяч 283 людини, а вже станом на 1 січня 2015 року виросла до 18 тисяч 273 осіб.
– Така тенденція, у принципі, цілком допустима, адже приріст людей, які оформили цю компенсацію, спостерігається кожного року, – зауважує пан Боярський. – Проаналізувавши вищенаведені дані, бачимо, що в період з квітня по грудень, коли, власне, активно тривала антитерористична операція, кількість опікунів суттєво не виросла. У той же час, якщо брати показники в розрізі, то серед усіх осіб, які оформили допомогу за цей час, на 13% зросла кількість чоловіків, а жінок зменшилась.
Джерело: 20 хвилин