На Тернопільщині чоловік забив до смерті дружину, яка хотіла поїхати на заробітки

У селі Цеценівка, Шумського району, що на Тернопільщині чоловік, щоб не відпустити дружину на заробітки до Польщі, зачинив її у хаті і катував, поки та не померла. На тілі вже мертвої жінки правоохоронці виявили сліди від розпеченої праски. Крім того, у неї були зламані ребра та грудна клітка, забиті внутрішні органи. Важко уявити, що такі звірства з покійною міг вчинити чоловік, з яким вони разом прожили не один рік.

Ув’язнив у власній хаті

Наталя Гаврилюк остаточно вирішила їхати на заробітки до Польщі ще наприкінці січня. Тоді вона разом із сестрою Галиною оплатили візи в місті Дубні, що на Рівненщині. Того ж дня Наталя залишилася в своєї сестри в Кременці, бо боялася повертатися додому. Розповідала, що чоловік не хоче відпускати її з села, постійно б’є, показувала рідним синці та забої від попередніх із ним «розмов».

Сестра вмовляла її більше взагалі не повертатися в своє село. Наталя її не послухала і третього лютого поїхала додому. Сподівалася знайти порозуміння з чоловіком, однак замість цього він накинувся на неї з кулаками.

Щоб врятуватися від розлюченого чоловіка, жінці довелося знову тікати з дому до сусідів, де вона залишалася на ніч. На ранок, сподіваючись, що чоловік заспокоївся, повернулася додому. Однак Олександр наче з глузду з’їхав, закрив її в одній із кімнат, забрав телефон і не з ким не дозволяв розмовляти. Коли сусіди питали про жінку, він казав, що в Наталі не було грошей на поїздку до Польщі, тож вона вирішила підзаробити в одному з сусідніх містечок.

Вмерла, поки ходив по ліки

Тим часом для Наталі почалися чорні дні. Чоловік по декілька разів на день її бив і жінці ставало все гірше. Вранці, 25 лютого, Наталя попросила його принести ліки. Олександр, вочевидь, теж зрозумів, що справи кепські, тож побіг шукати пігулки. Коли він повернувся додому, Наталя була вже мертва…

Олександр злякався, кинувся до тіла дружини, намагався зробити їй штучне дихання та все було марно. Усвідомивши, що скоїв, чоловік викликав міліцію та лікарів…

— Чоловік так її залякав, що вона, бідна, навіть боялася до мене телефонувати, — зітхає сестра вбитої Галина. — Я не раз просила її покинути Сашка, бо він був просто непередбачуваним. А іноді, особливо коли добре вип’є, просто втрачав здоровий глузд. Наталя мене не слухала, просила не втручатися в її особисте життя. Казала, що він не розуміє, що робить. Мовляв, спочатку наб’є її, а потім, коли затьмарення проходить, просить пробачення на колінах. Досі не можу повірити, що Олександр убив мою сестру. Але найгірше усвідомлювати, що вона перед смертю так тяжко мучилася.

За словами сестри покійної, Олександр лише на людях був з дружиною добрим, а вдома перетворювався на справжнього тирана. Галина пригадує, що її сестра навіть боялася зайве слово сказати, а після його домашніх «концертів» мусила ночувати у сусідів, поки він заспокоїться. Бувало, що телефонувала посеред ночі і плакала у слухавку. Бідкалася, що не може зайти до хати, бо він зачинився зсередини і не пускає її.

— Не знаю, чому Наталя терпіла його, — дивується жінка. — Пам’ятаю, торік, на Зелені свята він розбив їй голову пательнею. Я приїхала до них в гості. Олександра тоді не було вдома. Поїхав на риболовлю. Наталя вийшла мене зустріти, а я дивлюся – в неї голова вся в крові. Зайшли з нею до хати, а там її кров на підлозі, на грубці… Я обурювалася, пригрозила їй, що піду напишу заяву в міліцію. Пропонувала разом піти і зняти побої, але Наталя стала у дверях і сказала, щоб я не лізла, куди мене не просять.

Дочекалася майбутнього вбивцю з армії

Сусіди кажуть, що Наталя дуже любила свого чоловіка. Тому, припускають, і пробачала йому жахливі побої та постійні сварки. Вони зналися ще з юності. Олександр був її першим коханням. Багато разом пережили. Наталя проводжала його в армію, писала листи… Однак, Олександр цього не оцінив. Коли він повернувся з війська, покинув її і одружився на іншій. Наталю це морально добило. Казала, що не хоче жити. Лише завдяки старшій сестрі змогла прийти до тями.

Згодом у житті Наталі все налагодилося. Забула про перше кохання і вийшла заміж, однак цей шлюб тривав недовго. У 2005 році її чоловік загинув під колесами автомобіля.

На той час Олександр розлучився зі своєю дружиною, щоправда, від цього шлюбу у них залишився син. Через два роки Олександр та Наталя знову зустрілися і з того часу почали жити разом. У рідному селі роботи не було, тож змушені були їздити до Польщі на заробітки.

Того разу Наталя теж збиралася за кордон, але без Олександра, бо його останній раз депортували звідти. Він же не хотів відпускати дружину саму і вирішив утримати її такий жорстокий спосіб.

– У нас не було жодних поганих передчуттів, – пригадує сестра Галина. – Я телефонувала до неї напередодні, бо нам привезли запрошення на роботу в Польщі, але Наталя сказала, щоб я залишила їх у себе. Поклала разом з її закордонним та українським паспортами, котрі теж були у мене. Раніше я навіть не замислювалася над тим, для чого вона залишає свої документи у мене, а не в себе вдома. Можливо, боялася, що Олександр порве їх під час чергового сімейного конфлікту. А може сподівалася, що у разі чого матиме можливість від ката-чоловіка утекти.

Джерело: http://press-centr.com