Home Скандал

Вся правда про волонтерів, які заполонили вулиці Тернополя

918368Вулиці міста заполонили волонтери від усіляких благодійних фондів, що просять гроші на хворих дітей чи на АТО. Тернополяни щедро допомагають, навіть не перевіряючи інформації. Фахівці кажуть, що дарма. Адже в ряди «благодійників» влізло чимало шахраї.

- Можна одну зупинку? – запитує волонтер у водія маршрутки, тримаючи у руках скриньку для зборів. Водій мовчки киває. – Вибачте, що просимо. Але треба допомогти: дитині потрібно на лікування 32 тисячі. Мама – біля дитини. Тому гроші збираємо ми, волонтери.

Далі жінка дякує за кожну гривню. У руках –  документи, однак жодна людина навіть не попросила дозволу глянути на них. Тож, зібравши допомогу, жінка виходить на найближчій зупинці. Далі –  та ж історія: наступна маршрутка і поповнення скриньки ще кількома гривнями.

Усі – іногородні
Побачити таку картину можна щодня у будь-якому обласному центрі. Адже волонтерів нині, як і благодійних фондів, – хоч греблю гати. Так, у Тернополі працюють волонтери міжнародних благодійних фондів з офісами по усій Україні. Ці зазвичай збирають адресну  допомогу хворим діткам. Найбільше тернополян дратують ті з них, які збирають кошти вельми агресивно, ледь не кидаючись під колеса автівки.

- Скарги на волонтерів до правоохоронців надходили, і вони виїжджали на перевірки, – каже начальник відділу зв’язків із громадськістю обласної міліції Сергій Крета. – Найчастіше скарги стосувались тих, які збирали гроші на проїжджій частині. Правоохоронці забирали їх із таких місць, перевіряли документи, з’ясовували, чи мають вони право займатись такою діяльністю. Щодо документів, то там порушень не було. Однак, навіть будучи волонтером і маючи усі дозволи, перешкоджати руху на проїжджій частині не можна.

Серед фондів, чиїх волонтерів перевіряли за зверненням тернополян, не було жодного тернопільського. Усі – з центральними офісами в інших містах – Києві, Харкові, Дніпропетровську, Вінниці, Львові.

- Останній скандальний випадок – затримання п’яних волонтерів благодійної організації «Промінець надії», зареєстрованої у Чернівцях, – додає Сергій Крета. – Затримані волонтери зізнались, що брали по 5% із кожної скриньки для пожертв. Наразі порушили кримінальне провадження за ст. 190 «Шахрайство». Справу скерували для розслідування в Чернівецьку область. Там ще багато запитань залишилось.

Фонд заробляв на біді
Чому іногородні фонди почали збирати пожертви тут, кажуть юристи, відповідь проста: до 2013-го благодійні фонди діяли за територіальним принципом. Коли ж у 2013-му внесли зміни в законодавство, то розширили «поле діяльності», пише 20хвилин. Також тоді спростили процедуру реєстрації. Тож із документами, зазвичай, усе гаразд. Але перевірити, чи абсолютно усі гроші зі скриньок передають тій дитині, для якої збирають, складно.

- Уявіть собі, що ціла країна збирає, а хворій дитині, буває, дістається мізер, – каже мама хворої дитини Ірина (реальні дані відомі – прим. ред.). – Є благодійні фонди, які беруть собі 50% від зібраної суми. Але коли у тебе біда, то ти вдячний за будь-яку допомогу і виставляти якісь претензії не будеш. Адже допомогти тобі, окрім того фонду, нікому.

Також батьки, за словами пані Ірини, до кінця не знають, яку ж суму зібрали саме для них.  Тож за допомогою до правоохоронців майже не звертаються.
Виняток – жителька Львівської області Іванна Юрків, про допомогу для доньки якої писали чимало ЗМІ і на Тернопільщині. Жінка після невдалої співпраці таки зверталась по допомогу до правоохоронців.

- Ми звернулись у фонд «Шанс на життя», – каже Іванна Юрків. – За місяць вони не передали жодної копійки. Тож ми розірвали договір. Але фонд ще півроку заробляв на моїй біді. І якби не випадковий чоловік, який мені зателефонував і перепитав, то я і не дізналась би про це.

Врешті, як писали львівські ЗМІ, фонд вийшов сухим із води. Мовляв, то вина одного волонтера.

Просили списки потребуючих
- Люди, буває, не цікавляться, кому кидають гроші, – каже голова міської організації Товариства Червоного Хреста України Тетяна Лех. – Мовляв, вони зробили добру справу. А якщо гроші не дійдуть, то Бог суддя тим людям. Хоча, для того, щоби пересвідчитись, варто подивитись документи: де зареєстровано благодійний фонд, які є відгуки, чи є виписка з історії хвороби з мокрими печатками. Треба дивитися, який стосунок має до організації людина, що збирає кошти, чи є договір з фондом, чи є телефон родичів хворої дитини.

Якщо потребуюча допомоги людина звертається до Товариства Червоного Хреста, то організація сама перевіряє дані й тільки після цього дає їй лист-прохання про допомогу. У ньому на прохання людини вказують її картковий рахунок або ж рахунок Червоного Хреста.

- З нашими листами люди ходять на підприємства, і там більше зацікавлені у тому, аби гроші перекидати на рахунок Червоного Хреста, – додає пані Лех. – Адже ми подаємо фінансовий звіт, і підприємства, які допомагають, отримують податкову пільгу.

А перевірити фінансову діяльність благодійних фондів вкрай важко. Чи перевіряє хтось благодійні фонди, ми поцікавились у відділі комунікацій Головного управління Державної фіскальної служби в Тернопільській області. Там пояснили, що благодійні фонди, організації, за підсумками 2014 р., зобов’язані були подати до контролюючих органів „Податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій”. Однак у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з доходом до 20 млн грн за попередній календарний рік контролюючі органи здійснюють виключно з дозволу Кабміну, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу. Тож якщо хтось збрехав у своїх звітах, вочевидь, контролюючим органам це невідомо.

Ще більше питань виникає, коли йдеться про готівку, яку збирають у скриньки чи банки, розташовані у магазинах.

- Нещодавно у нас був випадок, що прийшли дівчатка нібито з благодійного фонду, – додає пані Лех. – Мовляв, їхній фонд може допомагати їжею тощо. Просили надати списки тих, кому потрібна допомога. Звісно, що їм відмовили. Адже про такий фонд ніколи не чули. І ніколи не чули, щоби за вказаною ними адресою був якийсь фонд. Більше вони до нас не звертались.

Кажуть розпитати про деталі
Такі «новостворені» фонди підривають довіру до благодійності. Тож, аби не залишити хворих діток взагалі без допомоги, фахівці радять усім перевіряти будь-яку інформацію, надану людиною, яка збирає пожертви.

- Агресивні методи збору, коли волонтери  виходять на проїжджу частину чи катаються автобусами від зупинки до зупинки, для нашої організації чужі, – каже директор з розвитку «Фонду добрих людей» Ігор Костюк. – Імовірно, що такі організації чи псевдоволонтери розуміють, що часу у жертводавця для того, щоби зорієнтуватись, дуже мало. Тож людина, кидаючи дві-три гривні під час руху на дорозі чи у транспорті, не буде перевіряти документи. Вона просто не встигне.
Тому, аби не спонсорувати псевдоблагодійність, тернополянин радить поспілкуватись із волонтером. Людина, яка справді офіційно і законно збирає пожертви, повинна знати дані того, для кого збирає гроші.

- Приміром, ми на своїх скриньках вказуємо телефон батьків і реквізити, – додає Ігор. – Тож жертводавець може у присутності волонтера зателефонувати до батьків і уточнити, чи справді вони звертались по допомогу до фонду і чи справді їхні реквізити вказані на скриньці. А також перепитати, коли почався збір і чи вже передали якусь суму людині.

Перевірка документів у людини, що збирає пожертви, допоможе зрозуміти і те, хто перед вами. Приміром, не всі ті, хто збирає гроші від імені благодійного фонду, є волонтерами. З деякими людьми благодійні фонди чи організації укладають договір про надання послуг на платній основі згідно з актом виконаних робіт. Тобто для когось збір грошей – оплачувана робота. Звідси й оголошення про набір волонтерів на сайтах пошуку роботи.

Окремо:
«Роздавали» гроші бідним
Товариство Червоного Хреста не роздає нікому списки із прізвищами людей, яким потрібна допомога. Також її представники не ходять по будинках, не просять і не роздають коштів. Утім, у лютому 2015-го, через незнання цього шахраї, прикриваючись їхньою організацією, видурили гроші у пенсіонерів, соціально незахищених громадян.
- У лютому до нас було п’ять чи шість дзвінків, нібито наші працівники ходять по будинках, – каже Тетяна Лех. – Схема була така: люди казали, що вони – з нашої організації, повідомляли, що принесли допомогу. Але оскільки на руках мають більшу суму, то питали, чи зможуть люди дати решту. Як результат, мешканцям давали фальшиві гроші, а решту, звісно, отримували реальними купюрами.
Той факт, що Червоний Хрест збирає гроші для певних людей і що працівники організації не ходять по будинках та не роздають гроші, декого з мешканців не зупинив, додає жінка. Тож тернополяни позбулись заощаджень.
Як повідомили на початку квітня правоохоронці, шахрайку, яка займалася такою «благодійністю», таки спіймали. Нею виявилась раніше судима 43-річна жителька Закарпаття. Із шести доведених правоохоронцями випадків два стосуються Товариства Червоного Хреста.
Джерело: 20 хвилин

Помітили помилку? Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter

Loading...

Loading...

Без коментарів

Залишити коментар