Купувати вживані речі тернополян змушує безгрошів’я
Економічна криза в Україні додала популярності секонд-хендам. Сьогодні це вже не «гуманітарка» по 5-10 гривень за річ – торгівлею вживаним займаються цілі мережі магазинів і їх стає все більше. На «секонді» можна купити не лише одяг і взуття, а й техніку, іграшки, книги, парфуми… Та й ставлення людей до вживаного помітно змінюється: носити після когось для багатьох стає нормальною практикою, особливо любить такий вид шопінгу молодь – за невеликі гроші можна знайти модну річ, виготовлену за кордоном. Що потрібно знати про покупки у «другі руки», читайте у нашому матеріалі.
Деякі секрети вдалого «полювання»
– Купувати вживані речі примушують обставини. Я із зарплатнею 2 тисячі гривень не можу дозволити собі купити нову сумочку в магазині, які зараз по 900 гривень, чи сукню за 700. Треба або відкладати гроші, або розщедритися, а потім до наступної зарплати виживати. Тож секонд-хенди стають спасінням для наших людей – там речі набагато дешевші, ніж на ринках і в магазинах, є великий вибір. До того ж навіть «беушний» одяг з-за кордону, як правило, якісніший, ніж з базару, – каже тернополянка Ірина Бабійчук.
Ірина часто ходить на секонд-хенди, не кожні відвідини закінчуються покупкою, але час від часу вдається «вполювати» саме те, що треба.
– Покупки в «секонді» – це постійний пошук. Не раджу йти спеціально за якоюсь річчю, наприклад, білими штанами чи червоною сумкою, бо їх може не виявитись. Я просто приблизно планую, що мені зараз потрібно, – кофта, штани, сукня – і шукаю найбільш підходяще з того, що є. Іноді заходжу просто подивитися, чи є щось красиве, якщо річ впаде в око – беру, – ділиться досвідом жінка.
У відділах на вагу, щоб знайти щось вартісне, іноді треба добряче «поритися», особливо, якщо це не перший день завозу. У перший-другий день, коли ціна за кілограм вища, можна вигідно купити легкі речі – шифонові блузи, шарфики, краватки, головні убори, рукавиці. Пальта, джинси, светри, взуття, ковдри – те, що важке, економні господині відкладають на наступні дні. Але тут є ризик, що цю річ уже хтось купить, бо секонд-хенди і справді стали неабияк популярними в Тернополі. Тому, як кажуть, куй залізо, поки гаряче.
Ще одне неписане правило любителів речей із других рук – регулярність: знаходить гарні речі той, хто шукає – у різні дні по різних магазинах. Добре було б відстежити, у яких магазинах в які дні оновлюють асортимент чи влаштовують розпродажі, щоб планувати свої візити відповідно до потреб.
«H&M» і «Clarks» – за смішними цінами
Зовнішність речі може бути оманливою, вибираючи обновку, зверніть увагу на те, чи немає прихованих плям, дірок, на наявність фурнітури, стан підкладки, чи не витягнуті горловина, низ у виробах з трикотажу. Зверніть увагу на склад тканини: співвідношення синтетики і натурального матеріалу.
Плюс речей не лише у ціні та якості, а й ексклюзивності.
– Звісно, легше вибирати гардероб у магазинах, де речі розвішані за розмірами, підібрані за кольором, а на «секонді» підбирати одяг, звісно, важче, тим більше, скласти з них комплект. Зате тут речі модні, фірмові, – вважає Ірина.
Жінка розповідає, що купила за 60 гривень майже нову блузку німецького бренду «Marc O’Polo». Часто в Тернопoлі можна знайти речі таких брендів: «H&M» (Hennes & Mauritz), фірм «Next», «Only», «Esprit», «Mango», «Dorothy Perkins», «New look», «George», «Springfield» «Atmosphere», «Bench», взуття «Clarks».
Не гребують тернополяни і купівлею вживаної побутової техніки. Бо, як кажуть, навіть б/у німецька пральна машина чи газова плита працюють довше, ніж нові. Багато європейців міняють техніку, коли стікає гарантійний термін на неї, або обновляють «домашніх помічників» на нові, більш економні й сучасні моделі. Люди виставляють непотрібну техніку біля своїх домів і їх збирають утилізаційні машини або перепродувачі, які й привозять товар до нас. Купуючи вживану техніку, вимагайте чек, гарантію або принаймні домовляйтеся, як і коли можна повернути чи обміняти товар, якщо він виявиться несправним. Ціни на техніку з других рук менші, ніж на нову, та не завжди – продавці апелюють до якості і надійності товару з європейських домів.
Як секонд-хенд потрапляє в Україну?
Поняття «секонд-хенд» народилося в старій Англії, коли королівські особи дарували свої речі як винагороду наближеним до них людям. У перекладі словосполучення звучить як «друга рука». У сучасному розумінні «секонд» з’явився понад століття тому – заможні містяни віддавали непотрібні їм речі для бідняків. З часом з’явилися перекупники вживаного гардеробу і так благодійність перетворилася у бізнес. Слід зазначити, що ставлення до вживаних речей суспільства теж зазнало деформації: нині природозахисні організації, відомі люди закликають купувати ношені речі заради економії ресурсів і захисту екології. А торгівля б/у речами стала повноцінною індустрією. До України потрапляють вживані речі переважно з країн Західної Європи – Англії, Іспанії, Німеччини, Данії, також Нідерландів та інших.
На секонд-хенд європейські речі потрапляють декількома шляхами. По-перше, з магазинів брендового одягу. Непроданий товар продають спеціальним фірмам як сток. Стоковою річчю вважають ту, яка не була ношена і має етикетку, це не слід плутати з секонд-хендом. Однак є випадки, коли магазини дорогих брендів, щоб не знецінювати вартості продукції свого виробництва, відрізають ярлики від виробів, і вони потрапляють на ринок «других рук». Інший вид збору вживаних речей – від людей, які вирішують позбавитися від непотрібних речей, бо вони виходять з моди, отримали дефекти чи просто набридли. Європейці здають свої речі за плату або задарма, способи збору різні: по контейнерах, у руки представникам спеціальних фірм, під час різних акцій. У Великобританії та Нідерландах поширена практика збору вживаного школярами, які за свою працю отримують гроші. У ряді країн Європи, особливо в Бельгії та Німеччині, люди виносять свої речі на вулицю, особливо великогабаритну техніку в домовлений час, щоб їх підібрала фірма-збирач або перепродувальники. Таким чином до нас потрапляють холодильники, телевізори, мікрохвильовки, які були у користуванні.
Врожай «з других рук» сортують і піддають санітарній обробці, потім він може йти на експорт.
Чим «секонд» може зашкодити здоров’ю?
Багатьох людей на порозі секонд-хенду спиняє страх за своє здоров’я. По-перше, ми не знаємо, хто носив річ раніше. По-друге, чим обробляють вживані речі і чи не зашкодить нам ця «хімія»?
Будь-який товар, у тому числі вживаний одяг, повинен мати супровідну документацію, каже начальник Головного управління Держсанепідслужби в Тернопільській області Володимир Паничев.
– На кожну партію секонд-хенду країна, з якої імпортується продукція, видає документ про проведення дезінфекції, – каже Володимир Паничев. – Одні країни видають сертифікати, інші – посвідчення. Ці документи перевізник, який транспортує товар, повинен пред’явити під час проходження митного контролю. Такий документ видається на кожну партію продукції. Якщо вона дуже велика, скажімо, понад п’ять тонн, і під час реалізації роздрібнюється на кілька торговельних об’єктів, то кожен з них повинен мати копію такого свідоцтва чи посвідчення, затвердженого оригінальною печаткою підприємства чи установи, яка відповідає за якість продукції. Кожен покупець задля власної безпеки має право ознайомитися з такими документами.
Утім навіть такі заходи безпеки не гарантують, що придбана річ не нашкодить вашому здоров’ю. Вживаний одяг небезпечний тим, що на ньому можуть зберігатися збудники різноманітних захворювань – від найпростіших до надзвичайно складних. У першу чергу в зону ризику потрапляють шкіра та волосся людини, бо їх можуть вразити грибки. Бувають і більш складні випадки. Наприклад, якщо придбана річ належала людині, яка хворіла туберкульозом. На неї могли потрапляти збудники захворювання, які залишаються активними впродовж тривалого часу. Те ж саме стосується й інших інфекційних захворювань.
Як обробити вживаний одяг і взуття?
Якщо Ви зважилися на покупку в секонд-хенді, не забувайте про правила безпеки. Що стосується виробів із тканини, то Володимир Паничев наполегливо рекомендує попрати одяг порошком (якщо можливо, то при високих температурах) та попрасувати. Робити це бажано паровою праскою.
– Це фізичні засоби дезінфекції. При високих температурах бактерії та збудники інфекцій гинуть, – каже Володимир Паничев. – А ось щодо взуття, то можна скористатися таким методом: ставимо у взуття змочений в будь-якому дезінфікуючому засобі тампон і поміщаємо у поліетиленовий пакет, зав’язуємо і залишаємо на деякий час. Засіб випаровується і таким чином створюється середовище для знешкодження бактерій.
Придбати дезінфікуючі засоби можна в аптеках або ж спеціалізованих магазинах. Найчастіше у таких випадках використовують формалін. Значно важче продезінфікувати вироби зі шкіри та хутра, тому Володимир Паничев рекомендує утриматися від покупки таких речей на секонд-хендах. Аналогічна ситуація і з дитячими іграшками. Особливо м’якими. Малюки контактують з ними дуже тісно, а провести глибоку дезінфекцію у домашніх умовах вкрай важко.
Чи купувати речі «у другі руки» – особиста справа кожного. Та факт залишається фактом: багато українців уже не уявляють свого життя без секонд-хенду.
Олена Бойчук (“Номер один”)
ОПИТУВАННЯ “Як Ви ставитеся до секонд-хенду?”
«ПРОТИ»
Ірина, журналіст:
– Я ставлюся до секонд-хендів негативно. По-перше, вважаю, що вживані речі несуть енергетику людини, яка їх носила. По-друге, читала багато інформації про те, що купувати у таких магазинах одяг і взуття небезпечно, адже їх обробляють спеціальними хімікатами, які шкодять здоров’ю. Велику кількість «хімії» підтверджує специфічний запах вживаних товарів. По-третє, зараз ціни в магазинах секонд-хенду суттєво зросли: щоб купити гарну якісну річ, нині і там треба дати немалу суму, а витрачати гроші на дешеве, яке не має нормального вигляду, немає сенсу.
«ЗА»
Тетяна, кравець:
– Я за секонд-хенди. Поясню чому. За невеликі гроші можна купити модний європейський одяг у доброму стані. Мене зовсім не бентежить те, що у ньому хтось ходив, я не вірю, що це якось може вплинути на моє життя і не бачу у цьому якогось сорому. Коли вибираю вживану річ, звертаю увагу, в першу чергу, на міру зношеності, потім – на якість тканини і пошиття. Як кравець, можу сказати, що речі з Європи якісніші, ніж більшість того, що продають у нас на ринку. Куплене на секонд-хенді ретельно перу, щоб позбутися від запаху, і спокійно ношу.
Джерело: Номер один