Home Особистість

Юрій Моргун. Про волонтерство та безпеку тернополян

P1090298Протягом року українське суспільство перебуває в постійному напруженні у зв’язку з подіями на сході. Страшно, але ми вже почали звикати до ситуації і якщо раніше нас лякали новини про кількість жертв цивільного населення та військових, про можливість дестабілізації ситуації у регіонах, то сьогодні з підвищенням цін, зі зростанням курсу валют, хвилюємося частіше за останні згадані проблеми. Проте потреби українських військових на сході, як зазначає Юрій Моргун, не тільки не зникли, – вони й не зменшились. Оскільки пан Юрій не з розповідей знає про умови та ситуацію, в якій сьогодні опинилися наші військові (ось уже протягом року він як учасник громадської організації співпрацює з воїнами АТО по питаннях  забезпечення гуманітарних потреб та потреб в амуніції), ми зустрілися з ним і спробували висвітлити цю проблему.

– Чим сьогодні займаються волонтери?
– Пошуком різних способів заробляння грошей. При всіх деклараціях, що армія всім забезпечена, потреби військових сьогодні не зменшилися. Особливо на передовій, куди необхідне спорядження та реманент не завжди доходять вчасно та в необхідній кількості. Для придбання або виготовлення необхідного спорядження та амуніції для військових потрібні гроші, тоді як потік благодійних коштів різко скоротився в силу певних об’єктивних та суб’єктивних обставин. Тому наші волонтери почали активно шукати додаткові способи заробити гроші. Особливо  наполегливо у цьому напрямку працює Ліля Мусіхіна. Завдяки її ініціативності та наполегливості волонтери сьогодні виготовляють  прикраси із квітів, бісеру, вишивають ікони, малюють картини, які продаються в Україні та за кордоном за пристойні кошти, які, іноді, неспівставні з реальною вартістю речей. Таким чином пересічні українці допомагають нам зібрати необхідні кошти, які йдуть на потреби АТО.

– Чому так відбувається?
– Можна говорити про крадіжки в армії, це по-перше. Деякі такі факти є зафіксовані. По-друге, є проблема в тому, що армійські речові статути практично не змінилися, а  бюрократія в армії продовжує процвітати. Як результат,  дуже часто те, що ми присилаємо, деякі командири намагаються конфіскувати. В деяких підрозділах заборонено використовувати нестатутну форму, і т.д.. Третя, і найсуттєвіша причина, – відірваність армійської господарської інфраструктури від передової та якість спорядження.

– Сьогодні так само багато благодійників, як і у час початку протистояння?
– Не багато. Як тільки наступає перемир’я в бойових діях на сході, потоки допомоги, особливо грошей, зменшуються. З двох причин. Потік зменшується об’єктивно, тому що після підняття курсу долара наші люди стали на порядок біднішими. Друге, є  дуже багато волонтерських груп і багато хто хоче в силу певних обставин самостійно допомагати. Їдуть туди самостійно. Ми не є прихильниками таких поїздок. Це небезпечно, тому що люди не знають, куди їдуть і що їх чекає, особливо, коли їдуть перший раз. Ми неодноразово були свідками того, коли люди «обпікалися», але, Богу дякувати, це обходилося легким переляком. В наших колег з інших областей були набагато прикріші випадки – починаючи від поранень і пошкоджень машини, закінчуючи тривалим полоном.
Виїзди на схід – це не атракція. Там передова, кордон з сепаратистами, тому ми застерігаємо населення вирушати самотужки. Також слід обмежитися у фотографуванні, щоб не створювати прецедентів, адже за допомогою панорамних світлин дуже легко встановити місце розміщення українських блокпостів. Це стосується не лише нас, але й будь-якої волонтерської групи.

– Ви працюєте з хлопцями виключно з Тернопільщини?
– В основному, так. Але коли виникають потреби в конкретному підрозділі і в конкретній частині, вони стосуються не  тільки тернопільських бійців, але й всього підрозділу, то ми працюємо з підрозділом. Ми не робимо різниці між нашими і не нашими. Звичайно, основними контактерами є виключно наші особи. Ми зараз мінімізуємо надання допомоги тим частинам, які дислоковані на полігонах або за місцем основного свого перебування. В основному зорієнтовані на фронт.

– Ви організовуєте групи патрулювання добровольців. Чи сьогодні це актуально?
– Відносно. Є контингент людей, які вже мають певний досвід. Перш за все, питання охорони громадського порядку в місті є дуже складним видом діяльності. В нашому навчальному Центрі передбачений тактичний вишкіл. Ми готуємо молодих хлопців до армії, даємо їм ази, працюємо з вчителями захисту Вітчизни; будемо проводити у таборі для учнів-старшокласників Теребовлянського району польові таборові збори, щоби оті елементи сучасної тактики, які зараз актуальні під час бойових дій на сході, їм подавати, закладати основи. Час іде, ситуація змінюється і засоби ведення бойових дій також змінюються, модернізуються.

– З прибуттям на Тернопільщину потоку переселенців чи зріс рівень злочинності? Чи між згаданими явищами немає зв’язку?
– Інциденти були, вони нам відомі. Але я би зараз не пов’язував криву злочинів безпосередньо з цим явищем. Треба розрізняти два потоки мігрантів. Є мігранти об’єктивні (правдиві), які приїхали сюди, щоб заховатися від розрухи та хаосу. Потрібно зрозуміти, що ситуація, яка є на Донбасі в плані безпеки раніше була не набагато кращою. Ми спілкувалися з місцевими мешканцями, багато з них тепер живуть в Тернополі. Вони в один голос говорять, що в багатьох населених пунктах, особливо в робітничих районах, після 18-ої години нікого нема і там мирному населенню робити нічого. Є мігранти, яких я називаю агентами, які сюди надсилаються для того, щоб дестабілізувати ситуацію. Тому прямий зв’язок не є встановлений, але що це є потенційний ризик, це правда.

– Робити прогнози – річ невдячна, та все ж, коли війна на сході закінчиться і українське суспільство зможе вдихнути на повні груди?
– Я не прихильник озвучення різного роду прогнозів на цю тему.  Без вирішення внутрішніх проблем ми не можемо говорити, що війна на сході закінчиться. Тому що одного бажання бути в Європі недостатньо, треба щось для цього робити. Вирішення питання залежить від того, наскільки сильно ми будемо хотіти переламати існуючу систему, яка сама не здасться. Єдиним об’єктивним критерієм для закінчення АТО є те, що пересічні українці будуть жити краще на кілька порядків, ніж громадяни Росії. Війна само собою припиниться, тому що пересічні громадяни Росії почнуть протестувати проти політики Путіна. До тих пір, поки цього не відбудеться, розраховувати на будь-який мир, на жаль, не доводиться.

Довідково.
Юрій Моргун – заступник голови штабу «Самооборони Майдану Тернопільщини». Родом із Золочева (Львівська обл.). Навчався у Тернопільській ЗОШ №9. За фахом – біохімік.
За повідомленням штабу «Самооборони Майдану Тернопільщини» зараз на часі наступні потреби:
• Потрібні волонтери із навичками шиття на професійних машинах, художники, майстри з бісероплетіння, вишивальниці, кондитери та пекарі. Звертатися за адресою: вул. Грушевського, 1.
• Потрібні такі медикаменти для комплектування аптечок:
лоперамід або фталазол,
панкреатин,
корвалтаб або корвалмент,
анальгін,
ацетилсаліцилова кислота,
активоване вугілля.

Юлія Хім’як

Помітили помилку? Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter

Loading...

Без коментарів

Залишити коментар