На Тернопільщині зараз працює 43 рятувальника

Вдень на єдиному в області паспортизованому пляжі – Дальньому – чергують щонайменше двоє людей.

На станціях першого розряду, як у Тернополі, мало би бути не менше 18-19 рятувальників, зараз залишилось восьмеро. За кожною рятувальною станцією закріплено по 3-4 райони.

Виходить, як, скажімо, в Бучачі стається нещасний випадок, Чортків залишає живих відпочивальників і їде шукати потопельника. В службі наразі залишились 16 водолазів, це – професіонали. В 50 років вони вийдуть на пенсію. Якщо ситуація не зміниться, в цій службі не залишиться взагалі людей.

Вправилах чітко прописано: місця відпочинку мають обов’язково охоронятьсь. І власники чи орендарі несуть повну відповідальність, повідомив начальник рятувально-водолазної служби в області Василь Козак.

– На Тернопільщині наразі діє єдиний паспортизований пляж – Дальній, – каже Василь Козак. – Хоча в області є 886 ставків та озер, 6 066 км – протяжність річок. І це постійно зумовлює виникнення небезпеки.

Наразі в області діє сім рятувальник станцій – в Тернополі, Ланівцях, Гусятині, Заліщиках, Борщові, Чорткові і Бережанах. Ще до 2001 р. в штаті було 112 чоловік. Зараз – 43. Все через зміни у законодавстві щодо фінансування. Коли графу видатків на рятувальників перекинули з державного на місцеві бюджети.

– На станціях першого розряду, як у Тернополі, мало би бути не менше 18-19 чоловік, залишилось восьмеро, – каже Василь Козак. – А в районах тепер по четверо-п’ятеро, хоча мало би бути по 15 чоловік. Стільки потрібно, аби забезпечити якісний рівень рятувальної роботи. Натомість людей переводять на пів ставки, на 0,25. Та ще й зарплати мінімальні. Скажіть мені, хто підле працювати на 1300 грн. в місяць?

За кожною рятувальною станцією закріплено по 3-4 райони. Виходить, як, скажімо, в Бучачі стається нещасний випадок, Чортків залишає живих відпочивальників і їде шукати потопельника, нарікає Василь Козак.

На Дальньому пляжі вдень чергує не менше двох рятувальників. Однак і вони не мають ніяких юридичних прав, аби, скажімо, стримати нетверезих людей від купання. Коштів на профілактичну роботу, наглядну агітацію, обладнання та форму не видають. Облрада виділяє лишень на зарплату працівникам, пише 20хвилин.

– У нас цікавились, чи можемо ми цілодобово патрулювати наш став, – каже Василь Козак. – Так, але у нас човни 1982-83 років випуску. Двигун такий, що в годину йде 35-40 л пального. От і порахуйте. А держава, як було раніше, – про це не дбає. Я не маю за що купити рятувальне обладнання. Минулі роки на зекономлені кошти купили сім комплектів ласт і масок. Все!

Простий гідрокостюм для водолаза обійдеться тепер щонайменше в 1300 євро. Востаннє його закупили три роки тому.

– В службі наразі залишились 16 водолазів, це – професіонали, – каже Василь Козак. – В 50 років вони вийдуть на пенсію. Якщо ситуація не зміниться, в цій службі не залишиться взагалі людей.

Де розташовані пости і рятувальні станції, у 99% немає летальних випадків на водоймах, каже Василь Козак. Але рятувальна служба в даний момент наполовину розвалена. Не виключено, що невдовзі вона зовсім зникне, як така, підсумував головний рятувальник краю.

Нікого не залишила осторонь трагедія, яка сталась в Затоці, де загинули троє тернополян.

Проаналізував причини трагедії і головний тернопільський рятувальник.

– Візьмемо узбережжя Чорного моря. Рятувальних постів просто немає, – каже Василь Козак. – Нічого дивного. Хто піде працювати на мізерну зарплату, це ж яка відповідальність. Я можу порівняти роботу, яка була раніше і вимірювалась сотнями врятованих життів. Колись життя людини було безцінним, а тепер безпека нікому не потрібна.

Джерело: 20хвилин