Введення у храм Пресвятої Богородиці: історія, традиції, прикмети та що не можна робити цього дня

4 грудня – Свято Введення, або, як кажуть у народі, Третя пречиста, належить до 12-ти найбільших свят. Зі Святого передання відомо, що батьки Пречистої Діви Марії, святі Іоаким та Анна, будучи бездітними, дали обіцянку, якщо в них народиться дитина, то віддадуть Її на службу Богу у Єрусалимський храм. Господь вислухав їхні молитви і дав їм доньку. Коли їй виповнилося три роки, батьки привели Її до храму і віддали в руки первосвященика Захарії, батька св. Івана Предтечі.
Той похід був урочистим і гарним: Іоаким і Анна скликали своїх родичів; одягнені в найкраще вбрання, зі свічками в руках, дорослі дівчата йшли попереду і співали побожних пісень. З ними йшла трирічна Марія, Її батьки, родичі та багато людей.
Первосвященикові Захарії було дано знати від Духа Святого, що до храму має прийти майбутня Матір Божа, і він вже чекав Діву на паперті, до якої вели 15 сходинок. На першу сходинку батьки поставили маленьку Марію, а далі вона пішла вже сама. Архієрей взяв Богом обрану Отроковицю за руку і провів її до найголовнішої частини храму, в так зване Святеє Святих, куди дозволялося входити тільки одному архієрею раз на рік. Всі здивувалися, а в церковних піснях сказано, що навіть “ангели дивувалися, як Діва увійшла в Святеє Святих”.
Цього дня у піст дозволяється вживати рибу. У різних місцевостях святкують цей день по-різному, але намагаються закликати багатство і добробут на майбутнй рік. За народними віруваннями, перший полазник (хто першим уранці прийде до хати) приносить до хати щастя або невдачу. Якщо увійшов молодий гарний чоловік, та ще й з грішми, – гарна ознака:  весь рік будуть здорові і водитимуться гроші. Жінки намагалися в гості не ходити.
У минулі часи цей день називали “воротами зими” і говорили: “Введення прийшло – зиму привело”. Погода цього дня може бути дуже мінливою: і морозною, і теплою. Наші пращури підмітили, якщо на Введення похолодає, то зима буде суровою. Якщо сніг випаде до Введення, то він може розтанути, якщо після — то лежатиме аж до весни. Кажуть: “Скільки на Введення води, стільки на Юрія (6 травня) трави”.

Від Введення до Благовіщення не можна копати землю, бо вона спочиває і на літо сили набирається. Як інші річні свята, Введення пов’язувалося з культом помepлих. Вважається, що у цей день Бог відпускає праведні душі подивитися на своє тiло, тому воно називається Видінням.