Home Політика

Партійні списки чи самовисуванці: два шляхи для кандидатів на місцевих виборах 2020

6-1Виборчий кодекс, що набрав чинності 01 січня 2020 року, пройде перше тестування на місцевих виборах у жовтні цього року. Кодекс – це суцільні новації, які доведеться пережити всім учасникам виборчого процесу, втому числі, і виборцям. Останнім, як завжди, відводиться визначальна роль. Адже вони і висуватимуть кандидатів до органів місцевого самоврядування, і голосуватимуть за них.
Отож, як і хто висуватиме кандидатів у депутати та голів місцевих рад і старост.
Право висування кандидатів у депутати обласних і міських (міст з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб) рад реалізується виборцями через місцеві організації партій.
Висувати кандидатів у депутати сільської, селищної, міської (міста з кількістю виборців до 90 тисяч осіб), районної у місті, районної ради виборці зможуть через місцеві організації партій або шляхом самовисування.
Право висувати кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, старости села, селища реалізовуватиметься виборцями через організації партій або шляхом самовисування.
Таким чином, виключно партії висуватимуть кандидатів у депутати до обласних і міських (міст з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб). А ось до рад нижчого рівня і голів партійна монополія на висунення своїх кандидатів обмежуватиметься самовисуванням конкретних осіб, що наважаться протистояти партійним висуванцям.
Кодекс встановлює кого і куди може висунути місцева партійна організація.
Обласна організація партії може висунути 1) єдиний обласний виборчий список кандидатів у депутати відповідної обласної ради та регіональні виборчі списки; 2) єдиний міський виборчий список кандидатів у депутати відповідної міської (міста з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб) ради у разі відсутності відповідної міської організації партії у структурі партії; 3) перелік кандидатів у депутати відповідної міської (міста з кількістю виборців до 90 тисяч осіб) ради міста районного значення в разі відсутності відповідної районної організації у структурі політичної партії яка б ухвалила рішення про висунення такого переліку кандидатів.
Варто відзначити, що недоречно вжите парламентарями слово «перелік» викличе плутанину і проблеми при формуванні і реєстрації партійних списків. Адже за змістом кодексу, партії формують, затверджують і подають на реєстрацію партійні списки. Якщо ж партійні осередки спробують виконати вимоги ч.6 ст.217 і подадуть Перелік кандидатів до відповідної міської ради, виборча комісія матиме проблеми з його реєстрацією, оскільки в інших нормах кодексу вживається словосполучення «виборчий список».
А щодо регіональних списків також виникають запитання. Кодекс не містить визначення таких списків. Чи вони будуть прив’язані до виборчих округів чи до адміністративно-територіальних одиниць чи до об’єднаних територіальних громад? Кодекс не містить відповідних роз’яснюючи норм.
Міська організація партії може висунути 1) єдиний міський виборчий список кандидатів у депутати міської (міста з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб) ради; 2) список кандидатів у депутати міської (міста з кількістю виборців до 90 тисяч осіб) ради; 3) список кандидатів у депутати міської (міста з кількістю виборців до 90 тисяч осіб) ради міста, що входить до складу цього міста згідно з адміністративно-територіальним устроєм; 4) список кандидатів у депутати на виборах депутатів відповідних сільських, селищних рад (сіл, селищ, що входять до складу цього міста, згідно з адміністративно-територіальним устроєм); 5) одного кандидата на посаду міського голови; 6) по одному кандидату на посади сільського, селищного, міського голови (сіл, селищ, міст, що входять до складу цього міста згідно з адміністративно-територіальним устроєм); 7) по одному кандидату на посади старост сіл, селищ на території відповідної об’єднаної міської територіальної громади.
Районна організація партії може висунути 1) список кандидатів у депутати до відповідної сільської, селищної, районної ради, міської ради міста (міста з кількістю виборців до 90 тисяч осіб) районного значення, що входить до складу цього району; 2) по одному кандидату на посаду сільського, селищного, міського голови міста районного значення, що входять до складу цього району згідно з адміністративно-територіальним устроєм (крім сіл, селищ, що входять до складу міста згідно з адміністративно-територіальним устроєм), старости сіл, селищ на території об’єднаної територіальної громади в межах цього району.
Особа може бути висунута кандидатом у депутати шляхом висування організацією лише однієї політичної партії і лише в одному окрузі або лише шляхом самовисування.
Висування організацією партії кандидатів у депутати  та на посаду сільського, селищного, міського голови, старости села, селища відбуватиметься на її зборах (конференції). Рішення зборів, конференції організації партії про висування кандидатів у депутати підписується керівником організації партії і скріплюється печаткою партії.
Як зазначено вище, особа зможе взяти участь у виборах і шляхом самовисування. Для того, щоб реалізувати право на само висування, особа на день виборів повинна мати вісімнадцять років, бути громадянином  України, дієздатною, не мати судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, злочину проти виборчих прав громадян чи корупційного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.
Самовисуванець для реєстрації його відповідною територіальною виборчою комісією повинен особисто пред’явити паспорт громадянина України або інший документ, вказаний у ч.1 ст.8 Виборчого кодексу; анкету кандидата на паперових носіях та в електронному вигляді за формою, встановленою ЦВК; заяву про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини; одну фотографію розміром 4 х 6 сантиметрів на паперових носіях та в електронному вигляді; ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України; особисто підписаних ним заяви про самовисування кандидатом у депутати та заяви про згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв’язку з участю у виборах.
Аналіз норм Виборчого кодексу свідчить, що роль партій під час висування кандидатів у депутати місцевих рад чи їх голів не є визначальною. Право місцевих організацій партій висувати кандидатів є абсолютним при виборах депутатів обласної ради. До всіх інших рад, крім висуванців партій, передбачена можливість і самовисування.
Тобто, для більш-менш повного покриття округів, партії достатньо мати зареєстровані у встановленому порядку районні і обласні місцеві партійні організації.
Навіть такий поверхневий аналіз положень кодексу доводить, що з початком виборчого процесу стартуватиме велика організаційно-юридична робота партій та їх осередків. Додам, що цей процес буде складним і суперечливим через «сирість» Виборчого кодексу.

Олександр Степанюк
адвокат, кандидат юридичних наук

Помітили помилку? Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter

Loading...

Без коментарів

Залишити коментар