Місцеві вибори стають справою дуже багатих

Про місцеві вибори, що відбудуться 25 жовтня, пишуть, дають коментарі та проводять круглі столи регулярно.
Правда, реальну підготовку до майбутніх виборів почали лише деякі партії та кандидати. Виходячи з власного досвіду супроводу виборчих кампаній всіх рівнів, зазначу, що пізній старт виборчої кампанії можуть собі дозволити лише політичні сили і особи, які вже представлені в органах місцевого самоврядування, мають підтримку територіальної громади і успішно реалізовані проекти та обіцянки.
Нові політичні проекти, незалежно від рівня їх підтримки та фінансування, повинні дуже активно стартувати не пізніше ніж за пів року до дати виборів. Оскільки ніші соціального уподобання вже зайняті партіями та «слугами народу», лише заздалегідь продумані стратегічно-тактичні заходи та потужна команда можуть забезпечити «новачкам» проходження до органів місцевого самоврядування.
Виборчий кодекс визначив новий формат виборів депутатів і голів місцевих рад. Аналізуючи практику законотворення, можна резюмувати, що парламентарі і урядовці вирішили завершити процес добровільного об’єднання громад. Адже він став довготривалим і непередбачуваним. А обіцяні строки завершення адміністративно-територіальної реформи от-от пройдуть.
Тому, ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад», який набрав чинності з 14 травня, Верховна Рада України передбачила, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій, Кабінет Міністрів України буде визначати адміністративні центри територіальних громад та затверджуватиме території територіальних громад на основі затверджених перспективних планів формування територій громад.
Сьогодні з впевненістю ніхто не знає як відбуватимуться місцеві вибори: в межах діючих адміністративних одиниць чи перші місцеві виори проходитимуть вже в об’єднаних територіальних громадах, яких, до речі, на Тернопільщині повинно бути 55. Саме таку кількість громад затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 482-р. Тернопільська об’єднана територіально громада, згідно вказаного розпорядження, включатиме територіальну громаду Тернополя, Городищенську (Зборівський район), Кобзарівську (Зборівський район), Куровецьку (Зборівський район), Малашовецьку (Зборівський район), Чернихівську (Зборівський район) територіальні громади.
Зазначу, що згаданим Законом Кабінет Міністрів зобов’язано до 14 серпня цього ж року підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроекти про ліквідацію та утворення районів.
В той же час, в Києві відстоюється ідея ліквідувати районні ради, як лишню ланку в системі місцевого самоврядування. На мою думку, така позиція є виправданою, оскільки суцільний поділ України на спроможні об’єднані територіальні громади забезпечить належне надання адміністративних послуг на рівні ОТГ. Районні ради, так саме, як і райдержадміністрації не потрібні в системі ефективного місцевого управління.
Від оперативності нормотворчої діяльності уряду та парламенту залежить якість виборчого процесу на місцевих виборах. Чим довше органи влади будуть визначатися з подальшим адміністративним устроєм держави, тим проблемнішими та непередбачуваними будуть осінні місцеві вибори. Не всі виборчі штаби партій та кандидатів будуть готовими динамічно реагувати на зміни у виборчому ландшафті.
Специфіка виборів полягатиме у тому, що сільські мешканці, які ввійшли до об’єднаних міських територіальних громад, обиратимуть крім старост ще й депутатів міських рад і голів міських об’єднаних територіальних громад. Таким чином, члени сільських громад відчують себе трішки міськими, але не завжди визначатимуть результати виборів депутатів чи міських голів. Кандидатам доведеться боротися за голоси виборців великих сіл, а малі села, що ввійшли до міських об’єднаних територіальних громад, не матимуть значущого впливу на результати виборів і розклад політичних сил в органах самоврядування. Але, в будь-якому випадку, під час виборчої кампанії вони можуть «вибити» своїм селам певні «покращення» і ресурси.
Якщо говорити про міста обласні центри, то відповідно до Виборчого кодексу, вибори депутатів міських рад проводяться за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками кандидатів у депутати у багатомандатних виборчих округах, на які поділяється багатомандатний виборчий округ, що збігається з територією відповідно міста або територією об’єднаної міської територіальної громади.
Висувати кандидатів у депутати зможуть виключно регіональні організацій політичних партій.
Вибори міського голови об’єднаної територіальної громади проводяться за мажоритарною системою абсолютної більшості в єдиному міському виборчому окрузі, що збігається з територією міста або територією об’єднаної міської територіальної громади.
Старосту села, що входить до складу міської об’єднаної територіальної громади, обиратимуть у єдиному сільському виборчому окрузі виключно виборці, які належать до відповідної об’єднаної територіальної громади і проживають на території відповідного села, що входить до складу міської об’єднаної територіальної громади.
Місцеві вибори 2020 року – це задача з багатьма невідомими.
Попри те, що Виборчий кодекс сирий і на практиці спричинить масу конфліктів, представники політичних сил, що перебувають у владі, постійно роблять заяви, щодо можливих змін виборчого процесу. Йдеться і про необхідність висунення кандидатів у 2\3 областей, і про обов’язкове здолання національного п’ятивідсоткового бар’єру для проходження у місцеві ради тощо.
Аналіз таких ініціатив, на мою думку, свідчить про бажання олігархів визначати і долю місцевих виборів. Адже не всі навіть відомі партії зможуть фінансово та організаційно «потягнути» місцеві вибори в пропонованому форматі.
Чого не скажеш про парламентські партії. Маючи у своєму складі бізнесменів і впливових чиновників, отримуючи фінансування від олігархів та з державного бюджету, вони швидко вибудують або вже вибудували структуру та забезпечать її фінансування.
Звісно, регіональні партії не мають таких ресурсів. Та все ж вони мають інший важливий інструмент ефективної участі у виборах – наближеність до територіальної громади і пізнаваність своїх лідерів у членів.
Без сумніву, бажання провладної політичної еліти монополізувати і державну владу і самоврядну, зробити їх підконтрольними – це порушення Конституції України. Воно вб’є політичну конкуренцію в країні. Представникам партій доречно вивчити досвід сучасної Європи. А він свідчить, що регіональні партії є досить ефективними у вирішенні локальних проблем.
Непостійність і нелогічність позиції представників влади щодо місцевих виборів, урізання бюджетних витрат на них, проведення виборів на новій територіальній основі, недосконалість правового регулювання, пандемія коронавірусу – це лише частина сьогоднішніх проблем, які матимуть наслідки.
Згадані обставини змусять партії і кандидатів використовувати нові, нетипові правила проведення виборчої кампанії, в тому числі й нові інструменти взаємодії з виборцями.

Олександр Степанюк
адвокат, кандидат юридичних наук