Громадянство – постійний правовий зв’язок особи і держави

Законом визначено декілька категорій осіб, які є громадянами України, – пояснила Перш за все, це усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24.08.1991р.) постійно проживали на території нашої держави. Також громадянами України є особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Закону України “Про громадянство України” (13.11. 1991 р.) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; особи, які прибули до нашої країни на постійне проживання після 13 листопада 1991 р. і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР взірця 1974 року органами внутрішніх справ України внесено запис «громадянин України», їхні діти, які прибули разом із батьками в Україну, якщо на той  момент вони не досягли повноліття, а також усі, хто набув громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів.

Громадянства України можна набути за народженням; за територіальним походженням; внаслідок прийняття до громадянства чи поновлення у громадянстві; у результаті усиновлення або встановлення над дитиною опіки чи піклування; внаслідок встановлення опіки над особою, яку суд визнав недієздатною, у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; внаслідок встановлення батьківства; та за іншими підставами, які передбачені міжнародними договорами України.

Громадянство України за народженням

Умовою набуття особою громадянства України за народженням є проживання обох її батьків на законних підставах на території нашої держави. Під проживанням в Україні на законних підставах розуміється проживання осіб без громадянства, які мають посвідку на проживання чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні. В даному випадку не має значення чи мають згадані особи постійну чи тимчасову прописку.

Особи, які самі або хоча б один з їхніх батьків чи близьких родичів народилися або постійно проживали до 16 липня 1990 року на території, яка стала територією України, чи на територіях, що входили до складу Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особами без громадянства або іноземцями, що взяли зобов’язання припинити іноземне громадянство, та подали заяву про набуття громадянства України, а також їх діти реєструються громадянами України за територіальним походженням.
Право набути громадянство за територіальним походженням надається окремо від батьків неповнолітнім дітям, які народилися чи постійно проживали на території УРСР і є особами без громадянства, а також неповнолітнім дітям, які народилися на території України від батьків-іноземців і набули за народженням громадянство іншої держави, яке пізніше було припинено.
Необхідною умовою для набуття громадянства за територіальним походженням є подання особою відповідної заяв до територіального підрозділу УДМС.
Якщо громадянство України набуває дитина окремо від батьків, заяву за неї подає один з батьків або опікун чи піклувальник.

 Першим і найголовнішим документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України є так званий «внутрішній» паспорт. За кордоном і під час перетинання державного кордону України приналежність до громадянства нашої країни підтверджує паспорт громадянина України для виїзду за кордон, для неповнолітніх – проїзний документ дитини. Також такими документами є посвідчення особи моряка та члена екіпажу. У разі втрати або псування під час перебування за кордоном паспорта громадянина України для виїзду за кордон право громадянинові України на в’їзд в нашу державу дає посвідчення особи на повернення в Україну.