За мир та єдність України правоохоронці молилися у Зарваниці

Департамент Патріаршої Курії Української Греко-Католицької Церкви у справах душпастирства силових структур України за благословення Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава Шевчука організували VI Всеукраїнську військову прощу до чудотворного місця. Гасло військового паломництва – “Немає більшої любові, ніж життя віддати за друзів своїх”.

Зі слів начальника управління кадрового забезпечення обласної міліції Василя Крайника, участь у духовному дійстві взяли представники Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної служби надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України та добровольчих батальйонів.

Прибули до чудотворного місця й бійці спецбатальйону «Тернопіль» та учасники зведеного загону управління внутрішніх справ, котрі нещодавно повернулися зі Сходу. Заступник командира батальйону Микола Чумакевич каже, що такі молитовні роздуми – найкраща душевна реабілітація для тих, хто бачив жахіття війни. І сьогодні бійці разом зі своїми родинами молять Всевишнього про мир та спокій в Україні.

Єдність українського народу та мирне небо над головами співвітчизників- заповітна мрія луганчанки Тетяни Лецяги.  Жінка приїхала до рідних на Тернопільщину і, довідавшись про  військове паломництво у Зарваниці, прибула сюди, аби помолитися за сина, котрий теж своє життя присвятив військові справі.

Відвідати рідні місця разом з родиною приїхала Людмила Родіміна. Жінка народилася й виросла на Тернопіллі, закінчила Львівський медичний інститут, але волею долі уже майже півстоліття живе у Москві.  На запитання, чи не страшно було перетинати кордон, жінка стверджує, що не вірить у  пропаганду російських ЗМІ, а завжди має власну думку на події, що відбуваються в Україні. Та й з рідними, що мешкають  на батьківщині, родинних зв’язків не втрачає, тож і від них довідується про реальну ситуацію. Російська столиця, де зараз мешкає Людмила Родіміна, за словами  жінки, теж розділилася у думках про Україну. Є багато тих, хто вболіває за нашу державу, хто впевнений у її неподільності.

До прочан приєдналися й ветерани органів внутрішніх справ Тернопілля. Голова ветеранської організації Григорій Головатий каже, що  завжди активно допомагають тим, хто добровольцем їде на схід. Та й з лав ветеранів четверо колишніх правоохоронців нині несуть службу в зоні АТО. Тому товариші молитвами підтримують своїх побратимів.

Благає Господа про щасливе повернення сина зі сходу  родина пенсіонера ОВС Михайла Смаля. Батько Михайло Дорофійович розповідає, що це друга поїдка в зону АТО для їхнього сина Віталія. Сьогодні він служить на  блок-пості в райцентрі Попасна. Рідні вірять, що скоро побачать свого захисника живим та неушкодженим.

Програма паломництва була особливо насичена молитвою. Проща розпочалася  молебнем біля чудотворної ікони Божої Матері. Далі військовослужбовці разом з родинами урочистою ходою пройшли до пам’ятного знака загиблим за волю України, де відбулася панахида. Архиєрейську Божественну Літургію, яку очолив єпископ Михаїл Колтун, відслужили ввечері біля парафіяльної церкви Пресвятої Трійці.

– Ми приходимо сьогодні до тебе Пречиста в надії твого милосердя і несказанної твоєї благодаті. Подай нам на цьому місці твого вдоволення, ласкаву твою допомогу. Заступайся за нас недостойних, за дар миру цілому українському народові перед сином твоїм Господом нашим Ісусом Христом,-  молився з прочанами капелан Українського війська.

Відтак була традиційна хода зі свічками, нічні чування  та мистецька програма.

Вранішньою урочистою  Архиєрейською  Літургією  на площі перед головним собором Зарваниці завершилося  всеукраїнське паломництво, а капелан Українського війська уділив всім присутнім Боже благословення.

До вірних звернувся архиєпископ і митрополит Тернопільско-Зборівський кир Василій: «Ми зійшлися зі всіх куточків України, щоб помолитись за наших героїв,  які відали своє життя за волю нашого багатостраждального українського народу.З те, щоб Україна стала з колін, щоб була процвітаюча, щоб ми проживали в демократичній державі, де зберігається гідність людської особи. Проводжаючи в останню путь наших героїв, наших найкращих синів, наш народ із глибини серця промовляє: « Герої не вмирають!». Нехай сьогоднішня наша молитва буде ще більш ревніша та посилена, молімось на Вервиці за наших воїнів та за перемогу».

Символом прощі стало посаджене деревце. Молодий паросток – це новий виток історії нашої держави в мирі, спокої та єдності.