Тернополянин пішов служити добровольцем разом із кумом
Тортом, синьо-жовтими повітряними кульками та квітами зустрічали сьогодні вночі бійця АТО Віталія Фидрина. Зустріти чоловіка прийшли його друзі, сусіди, батьки та дружина Христина з дітьми.
На вокзалі годинник показує 22:45, і біля розкладу руху поїздів починають збиратися люди. Діти з повітряними кульками, дорослі із тортом і квітами. Всі дарунки витримані в кольорах державного прапора. Одразу видно, що прийшли зустрічати незвичайну людину.
– Його не було вдома чотири з половиною місяці, – розповідає пані Христина. – Перебував весь цей час в Дебальцево. І хоч зідзвонювалися кожного дня, розмови були занадто короткими, тож він мало-що розповідав. Знаю лише, що не поранений — це головне.
Служити чоловік пішов не сам, розповіли його друзі. Хотів відговорити кума, аби той не йшов добровольцем, маючи чотирьох дітей. А в результаті Віталій і сам зголосився, маючи трьох. Так і опинилися обоє в 128-й гірсько-піхотній механізованій бригаді.
Люди, які виходили з вагона поїзда разом із бійцем АТО, дещо здивовано дивилися на групу людей, які з криками “Герою Слава!” кидалися обіймати чоловіка в камуфляжному одязі.
– Нічого-нічого, – каже жінка, яка ледь не зашпорталася об сумку військового. – Я ж все розумію. Як тут не радіти? В такий тяжкий час людина додому повернулася живою і здоровою. Хто б не радів?
Перед поїздкою додому в Дебальцево було декілька спокійних днів, розповів пан Фидрин.
– Бойовики майже не стріляли, – каже пан Віталій. – А до того тиждень був дуже напруженим. Обстрілювали дуже сильно, але, на щастя, в нашій роті без втрат. Маємо лише трьох “трьохсотих”.
Поки знаходився на Сході, думками завжди був біля рідних, розповів пан Віталій
– А тільки сів у поїзд, щоб їхати додому, думаю лише про наших хлопців, що там залишилися, – продовжує чоловік.
У відпустку Віталій Фидрин приїхав лише на 10 діб.
– На Миколая маю вже повертатися, – каже пан Віталій. – То ж планую максимально багато часу приділити сім’ї.
Джерело: 20 хвилин