Тернополянам без закордонного паспорта до Криму зась?

З такою ситуацією зіштовхнулася 18-річна жителька Теребовлянщини. Дівчина – студентка одного із кримських вишів. Коли на півострові заговорили про відокремлення від материкової України, вона навчалася на першому курсі.
– Розмов було багато як серед студентів, так і серед викладачів. Спочатку це здавалося лише чутками, – розповідає дівчина, – коли ж стало зрозуміло, що все зайшло надто далеко, вирішила перевестися до іншого вишу. Про те, щоб обміняти український паспорт на російський навіть не думала, тому ніхто не міг гарантувати, що мене не відрахують з навчального закладу.
Для продовження навчання тернопільчанка обрала уманський університет. Вона вже здала академрізницю, як зателефонував куратор й запевнив, що змінювати вуз не обов’язково.
– Літо я провела в Криму, проходила практику в дитячому таборі. Можу сказати, що попри зміну статусу півострова, у ставленні більшості кримчан до жителів материкової України практично нічого не змінилося. У побутовому житті я вільно спілкуюся українською і не відчуває через це жодних незручностей. На Тернопільщину їхати одразу не ризикувала, бо не
мала закордонного паспорта, а з українським, казали, що назад не впустять. От тільки недавно випала нагода приїхати додому і то лише на декілька днів, тому не гаючи часу взялася оформляти документ. Коли ж побачила черги біля «паспортного», спершу подумала, що моя затія була марною.
У підрозділах міграційної служби області зараз дійсно неабиякий ажіотаж, пов’язаний з початком оформлення біометричних паспортів. Та працівники установи пішли дівчині на зустріч, й прийняли від неї заяву на
оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон поза чергою.
– З Криму до мене щодня телефонують одногрупники, – каже студентка, – вони запитують про те, що насправді відбувається в Україні, на Тернопільщині, бо інформація, яку подають у пресі тут і в Криму дуже різниться. А ще друзі хвилюються чи встигну я оформити документи. Заспокоюю їх, що із документами у мене все гаразд, у міграційній службі пообіцяли, що із паспортом затримок не буде.
Найбільша мрія дівчини – мир в Україні.
– Люди і тут, і на сході втомилися від війни, – переконана студентка, – усі в однаковій мірі хочуть, аби це лихоліття якнайшвидше закінчилося.