Тернопільські волонтери за вечір ліплять 23 тисячі вареників

Рекордно велику кількість вареників, пельменів, голубців готують для бійців АТО тернопільські жінки. Господині кожного тижня збираються на масштабну кулінарну толоку і відправляють домашні смаколики на передову.

Кулінарні волонтерки готують для бійців їжу вже тривалий час: раніше збиралися групами по квартирах, потім – у приміщенні 6-ї школи. Останніх чотири рази розгорнули роботу на професійній кухні, її у користування віддає один із закладів громадського харчування міста.

Процес ліплення вареників і пельменів відбувається прямо у залі ресторану. Тут працює кілька груп жінок, які за своїми столами організовують своєрідний конвеєр: одні розкачують тісто, інші формують кружечки, треті кладуть начинку і виліплюють виріб. Підноси з готовими смаколиками по черзі просуваються ближче до гарячого цеху, де їх варять. Після цього вареники і пельмені заморожують. Волонтерки кажуть, що після розморожування вироби повністю готові до вживання – їх потрібно тільки розігріти. Зробити це бійці можуть і в найпростіших умовах – на сковорідці над вогнищем.

Атмосфера на добровільних толоках напрочуд дружна, тим більше якщо врахувати, що збираються тут незнайомі раніше люди різного віку, занять, інтересів. Робота об’єднує, зближує – це нагадує минулі часи, коли українські господині по селах збиралися вечорами і скубали пір’я чи виконували ще якусь спільну працю.

Крім вареників і пельменів, тернопільські господині готують голубці на передову, їх вдається зробити близько 300 кілограм за один раз! Вражає і кількість пельменів та вареників – 23 тисячі штук за вечір. Смаколики з тіста готують воїнам на будь-який смак: з картоплею і цибулею, картоплею і сиром, капустою.

Тернополянка Оксана Калужська – наймолодша учасниця толоки – їй усього чотирнадцять. Прийшла готувати їжу для військових з бабусею, це для юної господині вже другий раз, але каже, що не останній, – таке заняття дівчинці до душі.

– Мені доручили процес розкачування тіста і формування паляничок. Вдома я вже готувала вареники, але тут можна швидше вдосконалити навики. До мене, як до наймолодшої, тут ставляться поблажливо, навіть якщо щось не виходить, не сваряться. Я вважаю, що це добра справа і гарна можливість чимось допомогти нашим солдатам, – каже Оксана.

Колектив географічного факультету Тернопільського педуніверситету Мар’яна Гінзула, Віра Коваль, Ірина Вихованок і Галина Золота на толоці вважаються старожилами – тут уже вчетверте.

– Допомагати зовсім не важко: приходиш і робиш, що до душі. Є дівчата, які не вміли ліпити вареників – тут швидко навчилися. Поки готуємо, встигаємо поспілкуватися: обговорити і серіали, і новини АТО, і рецептами поділитися, – ми ж дівчата! – усміхається Мар’яна Гінзула.

Волонтерка каже, що чоловіки зовсім не проти такої ініціативи, мало того, як виявилося, більшість дружин, надихнувшись «вареничною» атмосферою, готують цю страву й упродовж тижня своїм домашнім, тож чоловіки тільки раді.

Працюють господині з п’ятої вечора аж до ночі. Частина людей їде додому, поки ходить громадський транспорт, частина залишається, щоб докінчити процес варки. Чоловіків серед учасників кулінарних зборів поки що нема, але вони допомагають, привозячи продукти.

Долучитися до кулінарного волонтерства можуть усі бажаючі, деталі дізнавайтеся за телефоном «гарячої» лінії: 097-205-50 -55.

Джерело: Номер один