У Тернополі є проблема із діяльністю дитячих педіатрів

hryp1Такі висновки можна зробити із обговорень в соцмережах, які спричинив допис мешканки Тернополя Олени Беднарської.

“Простудилася моя малявка, чи зуби лізуть не знаю, але соплі і кашель, вчора була температура ввечері. То так прилюдія. Дзвоню я сьогодні о 08.00 в поліклініку щоб прийшла дільничний лікар. Мене повідомляють що на виклики вона йде в 11.00 і запевняють що між 11.00 і 12.00 вона прийде. І того зараз 14.00 лікаря нема, я не можу вийти з дому де пекло, бо в квартирі 33 градуси і задуха а на вулиці 30. Дитина вдома не може заснути вхідні двері вже обцілувала всі. Питання як працює лікар? І скільки можна йти на виклик? І ще питання якби то була не банальні соплі з кашлем то як з такими реактивними лікарями бути? Чи може дільнична лікарка має так багато викликів що прийде до нас аж перед прийомом щоб не відриватися від домашніх справ. В реєстратурі щойно сказали що “лікар ще має час”, – описала ситуацію Олена, зазначивши, що стосується це поліклініки, яка обслуговує бул. Д. Галицького.

Інші мами порадили їй таки завжди мати біля себе телефон приватного лікаря,  які значно оперативншіне приходять на допомогу і не є на стільки завантаженими, як педіатри в деяких поліклініках, особливо в сезон відпусток. Особливо це актуально, якщо дитина захворіє у вихідні чи святкові дні.

Разом з тим, те, що проблема справді має місце, підтвердила у коментарях Ольга Терещук.

“У мене була прекрасна дільнича лікарка, яка реагувала на всі дзвінки – і вихідні, і в свята, і пізно ввечері, і якщо була необхідність – то приїжджала в неробочий час. А коли не було потреби їхати – давала рекомендації, дотримавшись яких справи відразу йшли на поправку. Але, як у нас завжди буває, її посунули, бо треба було “пристроїти” одну абсолютно безтолкову вівцю, яка не те що на виклики не хоче ходити, а хамить безкінечно і під час прийому попиває каву і тріпається по телефону. В неї навіть свій метод є обстежень – через домофон може запитати, яка температура і піти. А ще розказувала сусідка, що зробила виклик, коли дитині було 2-3 місяці, то ця фиркнула: “буду я по ваших соплях ходити” і так і не прийшла, хоч в дитини температура була. Але, оскільки має широкі плечі десь в ОДА, то продовжує “працювати”. Моє спілкування з нею зводиться тільки до довідок для школи за необхідності. А всі питання щодо лікування я й далі адресую до своєї колишньої дільничої. В поліклініку я давно не дзвонила, хіба чисто для формальності, щоб в карточці було, що дитина перехворіла, але відколи зясувалося, що нова лікарка записів не веде ВЗАГАЛІ, думаю, що нема сенсу витрачати час на цю формальність. На щастя, діти вже підросли)) Але хороший педіатр все-одно – на вагу золота) так що також раджу тобі знайти одного лікаря, який вестиме твоїх дітей і знатиме не тільки прізвище в карточці, але все інше про дитину: харчування, умови проживання, реакцію на ліки, жаропонижаюче, яке підходить саме твоїй дитині і т.д.”, – поділилася власним досвідом Ольга Терещук.

Квінтесенцією обговорень є допис Інни Сирник.

“Дівчата, але насправді це жахливо і так зовсім не має бути”, – написала вона.
Джерело: www.0352.ua

Вам також може сподобатися