На Тернопільщині епідемія туберкульозу

Туберкульоз залишається актуальною медико-соціальною проблемою не лише в Україні, а й в усьому світі.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), третя частина населення планети (близько 1,9 млрд осіб) інфікована мікобактерією туберкульозу, з них близько 60 млн хворих на туберкульоз. Щорічно на планеті виявляють 8-9 млн осіб, які вперше захворіли на туберкульоз, у тому числі 4-4,5 млн з бактеріовиділенням, а помирає від нього більше 2 млн осіб (що становить понад 5 тис. осіб щодня). Мікобактерії туберкульозу вбивають більше людей, ніж будь-який інший збудник інфекції.
За останні 7 років (2010-2016 р.р.) захворюваність на вперше виявлені випадки туберкульозу знизилась на 20,0%. Проте, реальна ситуація з туберкульозу набагато складніша.
В області реєструється значна кількість випадків туберкульозу із бактеріовиділенням (МБТ+) від 48 до 59% та деструкцією (запущені форми) від 40 до 45%, тобто частіше ніж кожен третій. Зростання частки бактеріовиділювачів підтверджує наявність значної кількості джерел інфекції.
Негативною прогностичною ознакою епідблагополуччя території є реєстрація випадків туберкульозу серед дітей та підлітків. Протягом останніх років захворюваність всіма активними формами туберкульозу серед дітей знаходиться в межах від 0,6 до 5,3 вип. на 100 тис. населення, серед підлітків – 11,6 – 33,8 вип. на 100 тис. населення. В більшості випадків первинне інфікування дитячого організму проявляється у вигляді позалегеневого туберкульозу, без залучення до інфекційного процесу специфічних органів локалізації мікобактерій. Однак, загрозливим є те, що серед підлітків реєструються випадки туберкульозу легень, які супроводжуються бактеріовиділенням та деструкцією.
Щорічно реєструються випадки захворювання серед контактних осіб у домашніх вогнищах (від 8 до 10 випадків).
Реєстрація випадків рецидивів, тобто повторних випадків захворювання – є індикатором якості надання медичної допомоги та ефективності призначеного курсу лікування.
Щорічно кількість таких випадків захворювання коливається від 84 до 133 випадків (інтенсивний показник – 7,7 – 12,5 вип. на 100 тис. населення). Зростає кількість випадків мультирезистентного туберкульозу (нечутливих до протитуберкульозних препаратів). Серед причин неефективності лікування виділяють: пізнє звернення, порушення режиму лікування, супутня патологія (алкоголізм, наркоманія), перебування в закладах пенітенціарної системи.
Окремо слід відзначити реєстрацію поєднаної патології (туберкульоз + ВІЛ/СНІД). Протягом останніх років кількість таких випадків коливається від 7 до 30. Наявність ВІЛ – інфекції є потужнім фактором впливу на розвиток активного туберкульозу у носіїв латентної інфекції, підвищує ризик рецидивів туберкульозу. На сьогодні (згідно статистики) 30% осіб, що живуть з ВІЛ- інфекцією/СНІДом, хворіють на туберкульоз, а 40% – помирають від цієї патології.
Рівень смертності від всіх форм туберкульозу – 6 -10 вип. на 100 тисяч населення (65-90 осіб щорічно).
Звертає на себе увагу реєстрація випадків захворювань на туберкульоз серед осіб, що щорічно підлягають флюрографічному обстеженню, кількість коливається в межах 20 випадків. Найбільше випадків захворювання реєструється серед працівників навчально – виховних закладів.
Насторожує постійна реєстрація випадків серед працівників лікувально – профілактичних закладів області. В структурі захворюваності за останні роки перше місце посідає молодший медичний персонал, друге – середній медперсонал, третє – лікарі.
Що стосується достовірності та якості проходження періодичних медичних оглядів слід наголосити про те, що відповідальність лягає як на фахівців медиків, так і на контингент, що його проходить.
Враховуючи високий рівень захворюваності на туберкульоз, кількість бацилярних, деструктивних форм, реєстрацію випадків серед дітей та підлітків, декретованого контингенту населення, недостатнє забезпечення імунобіологічними препаратами (вакцина БЦЖ, туберкулін), епідемічна ситуація щодо туберкульозу на території області залишається складною.