На Тернопільщині консервують ікони Свято-Миколаївського собору

Реставратори зі Львова консервують ікони Свято-Миколаївського собору в Кременці, що на Тернопільщині. Цим собором раніше користувалася громада УПЦ МП, проте у них закінчився договір оренди і в листопаді минулого року виконавча служба повернула храм у власність держави.

Керівник філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України Тарас Откович розповів Суспільному, що відібрали 10 ікон, які збереглися найгірше.

Фахівці Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України працюють у Свято-Миколаївському соборі на двох локаціях. Одна з них – на першому поверсі храму. Тут консервують ікону Причащання Святого Онуфрія 18 століття та ікону Різдва Пресвятої Богородиці 19 століття, каже реставраторка Роксолана Мокрій. За її словами, образ Різдва Пресвятої Богородиці зберігався під металевим окладом.

“Коли ми розмонтували, то на цих ділянках були осипи ґрунту і фарбового шару, то ми тут закріплення провели органічними клеями, усунули поверхневі забруднення, тут дуже багато було пилу, всяких мошок. Часто, з металом працюючи, можуть бути проблеми, що метал може мати якісь руйнації типу проколів. Але тут немає таких нюансів, тільки по периметру, де є від цвяхів такі втрати металу місцями, ну але це мінімальні такі втрати, бувають гірші ситуації”.

Друга локація — на другому поверсі собору, тут облаштували реставраційну майстерню.

“Зараз я і моя колега Марія працюємо над іконою Коронування Богородиці. Вкладаємо лущення левкасу з фарбовим шаром. Ікона датована початком 19 століття. Стан досить критичний і зараз ми надаємо таку “першу допомогу”, щоб не осипався фарбовий шар, то ми левкасом закріплення проводимо в таких критичних ділянках”, — каже художник-реставратор Євген Манько.

Із реставраторами працює і ентомолог.

“Моя робота полягає у виявленні та знищенні комах-шкідників у музейних установах, а також фондових приміщеннях, експозиційних приміщеннях і безпосередньо музейних зразків. На скульптурі ангела є отвори від жуків, вони великі і овальні, це свідчить про те, що це вусач. Можливо, вусач хатній, бо він найчастіше вражає дерев’яні музейні зразки”, — говорить ентомолог Богдан Андріїшин.

Керівник Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України Тарас Откович говорить, працюватимуть фахівці у соборі в Кременці три дні. Для консервації обрали 10 ікон, які збереглися найгірше.

“Це не є зараз реставрація, це є так звана консервація на базі музею, коли ми консервуємо ці об’єкти, щоб вони надалі вже не знищувались. А пізніше, другий етап, якщо ми продовжимо співпрацю, коли ми ті роботи беремо до Львова до нашої філії і проводимо повну реставрацію, яка може тривати декілька місяців, рік, два, все залежить від складності роботи”.

Тарас Откович говорить, що працюють за гроші з державного бюджету та грантові, які виділяють на установу. Директор заповідника Василь Ільчишин каже, що житлом та усім необхідним забезпечує Кременецько-Почаївський історико-архітектурний заповідник, додаткових коштів на це не виділяли.

“Тут всі роботи потрібно реставрувати, сам іконостас теж. Бо тут, напевно, відколи цей храм, то тут рука реставратора не торкалася тих ікон, іконостас потрібно чистити. Якщо буде час ще за цей виїзд, то реставратори спробують деякі ікони іконостаса відчистити. Бо вони були покриті не професійними засобами збереження, вони пожовкли. Тому цей лак синтетичний, невідомий, треба знімати, покривати спеціальними засобами, для того, щоб він мав належний вигляд і збереження”.

Василь Ільчишин розповів, що служби у соборі на ці дні не заплановані.

Нагадаємо, у грудні 2023 року виконувач обов’язків директора Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника Василь Ільчишин розповів, що у Свято-Миколаївському соборі в Кременці зникли ікони та кивоти 19 століття, а також церковні чаші та стародруки. Це з’ясувала комісія заповідника під час інвентаризації майна. Звірку провели після виселення із собору громади УПЦ МП.

У листопаді 2023 року виконавча служба повернула Миколаївський собор у власність держави. Після відмов представників УПЦ (МП) добровільно звільнити приміщення храму, які до лютого 2023 року використовувалися ними на підставі договору безоплатного користування, у собор прийшли судові виконавці та співробітники поліції.

Джерело: gazeta-misto.te.ua