Тернопільській ОДА розповіли, на що йдуть мільйони

Про економічний стан справ в області розповіла директор департаменту економічного розвитку, інвестиційної діяльності та міжнародного співробітництва ТОДА Галина Воляник. За її словами, навіть у такий скрутний час Тернопільщина не стоїть на місці, а всіляко намагається залучити фінансування краю то з Європи, то з держбюджету, то навіть з Китаю.

Гроші з Європи

В області триває робота по залученню іноземних інвестицій в економічну сферу. Понад дві тисячі робочих місць з’явиться на Тернопільщині у найближчий час. У Чортківському районі іноземний інвестор з Німеччини відкриває новий проект – електричні зв’язки для Porsche Cayenne ТОВ «СЕ Борднетце-Україна». Там створять 1700 робочих місць.

– Без інвестицій економічного зростання регіону бути не може. Саме вони створять нові робочі місця, конкурентоспроможну продукцію та розвиватимуть область в усіх напрямках. Наш німецький інвестор розширив свої потужності та вже створив 500 робочих місць. Робота над проектом з виготовлення електричних зв’язків триває, створено робочу групу. У Чортківському районі інвестор обрав 4 ділянки, відповіді від нього чекаємо на наступному тижні, – розповіла Галина Воляник.

За її словами, працівники департаменту також працюють над організацією приїздів іноземних партнерів в область. Цього року Тернопіль уже відвідало 16 делегацій – з Польщі, Литви, Данії, Чехії, Австралії, Сербії та Угорщини.

Курс на Китай

Криза переросла у буденність і багато підприємств через складну ситуацію на Сході втратили ринки збуту в Росії. Проте Тернопільщина, за словами Галини Воляник, залишається однією з перших областей зі зростання експорту продукції.

– Цьогоріч уперше наші виробники, особливо сільськогосподарської продукції,  розширили географію ринку збуту на Північну Африку, Близький Схід. Це теж є великим позитивом, що наші підприємства виходять на нові ринки, займають там свою нішу і вже туди комусь іншому зайти буде важко  До кінця року планується теж кілька масштабних заходів, які, ми вважаємо, принесуть великий позитив у цьому напрямку роботи, – каже пані Галина.

Одним із заходів з підвищення інвестиційної привабливості області, за словами чиновниці, є візит посла Канади в Україні на Тернопільщину, який заплановано на листопад цього року. Сподівання на цю зустріч покладають великі, адже сам посол має коріння у Бучацькому районі, а тому, ймовірно, поставиться до Тернопільщини максимально доброзичливо.

– До кінця року також очікуємо підписання угоди про співробітництво з Люблінським воєводством у Польщі та з Радою регіонального розвитку Тауразького повіту в Литві. І що для нас є вкрай важливо – це вихід на китайський ринок. Ми вже домоглись завершення етапу домовленостей про співпрацю з Китайською Народною Республікою. Ці проекти не будуть на папері, а підкріплені конкретними напрямками співпраці.

І знов про 102 мільйони

На думку пані Воляник, боротися потрібно не лише за іноземні інвестиції, а й за державні, які дають можливість інвестувати у соціально-економічний  розвиток Тернопільщини.

– Цьогоріч порядок відбору проектів розвитку, що можуть реалізовуватись з державного фонду регіонального розвитку за рахунок цих коштів, модернізований програмою ЄС «Політика регіонального розвитку». Як це все відбувалось? Мабуть,  всі чули про 102 млн. грн. та 39 проектів. Отже, в області була організована регіональна комісія. На сайті Мінрегіонбуду створена платформа, куди заявники з наших міст, сіл селищ – усі, хто мав бажання, подавали заявки. Відбір був максимально прозорий. На засіданнях комісій велась відеозйомка і вони всі є розміщені на сайтах, були певні критерії оцінки, – розповідає чиновниця.

Пані Воляник каже, що Тернопільщина стала однією з перших десяти областей, які увійшли в розпорядження на виділення коштів за рахунок того, що всі документи були подані вчасно і якісно.

– На виході ми отримали 98,6 млн. грн. для реалізації 39 проектів. Дев’ять – у галузі освіти – це шість шкіл. Наприклад, у місті Скалаті 413 дітей навчаються у такій школі, яка підлягає будівництву чи реконструкції. Така ж ситуація у селі Соколів Теребовлянського району, де навчаються 126 учнів. Також в освітній галузі буде проводитись будівництво трьох дитячих садочків. Є три проекти в галузі медицини – це університетська лікарня, інфекційна лікарня міста Тернополя та амбулаторія сімейної медицини в селі Нагір’янка, – каже Галина Воляник.

Окрім цього, є проекти, що спрямовані на культуру та спорт. Хоча найбільше з них стосуються житлово-комунального господарства. Сюди входять 4 проекти у сфері водопостачання, 6 – каналізаційних та очисних споруд, 4 – у сфері електроенергетики, 1 – у сфері газопостачання. Пані Галина каже, що реалізація таких проектів лише позитивно вплине на економіку, адже до робіт залучатимуть виключно будівельників з Тернопільщини. Навіть будівельну продукцію (окрім тією, що в нас не виробляють) закуплятимуть лише у місцевих виробників.

Село – на малині

Крім того, одним з пріоритетів для чиновників Тернопільської ОДА залишається відмова від звичного, але дорогого газу в опалювальний сезон. Галина Воляник похизувалася, що зрушення в даному питанні є.

Так у селі Лосятин Кременецького району опалюватимуть оселі не звичайним паливом, а паливними брикетами з… малини.

– Перший проект, який реалізували у цьому селі, – виробництво малини. Жителі села зрізують малину, висушують її, а з відходів виготовляють паливні брикети. Практично за їх рахунок село переведе себе, населення та соціальні інститути на них, – розповідає пані Воляник.

За її словами, відбувається проект за кошти інвесторів. У рамках ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» в області вже реалізовано 128 проектів. На кожну громаду залучається 10-15 тисяч гривень. Такий проект є в кожній із областей України, серед яких Тернопільська лідирує. У третій фазі беруть участь 10 районів нашої області. Загалом планується реалізувати 40 проектів.

Влада Тернопілля також закликає й інші населені пункти брати приклад із Лосятина та реалізовувати аналогічні проекти, які для населення приносять одну лише користь та дозволяють власними силами займатися виробництвом паливного матеріалу, що нічим не поступається російському газу.

До речі, орієнтовна вартість проектів – 600 тис. грн., що для села є колосальною сумою. Галина Воляник упевнена, що коли громада є активною і хоче працювати, то вона не буде чекати, коли їй принесуть бюджетні кошти, а самостійно шукатиме можливість їх отримати за рахунок саме таких проектів.

Джерело: Номер один