Місцеві вибори 2020: нові правила для обласного центру

1 січня після тривалих обговорень, ветування Президентом, і внесення великої кількості змін до початкової редакції Виборчий кодекс набув чинності.
Якщо все піде по плану, то в жовтні цього року він пройде апробацію на чергових місцевих виборах.
Хоча до цих виборів кодекс може зазнати технічних змін, спричинених адміністративно-територіальною реформою, яку нова команда політиків планує реалізувати найближчим часом.
Отож, що передбачає кодекс в частині проведення місцевих виборів. Відразу зазначу, що запропонована конструкція кардинально змінює систему наступних місцевих виборів. Для спрощення розуміння новацій, зосередимо увагу на виборах депутатів міської ради (міської ОТГ) і міського голови міста, що є обласним центром, наприклад, Тернополя.
На початку зазначимо, що за Виборчим кодексом обирати депутатів міських, районних, сільських та селищних рад (з населенням до 90 тисяч осіб) будуть за мажоритарною системою відносної більшості. В одному окрузі зможуть обрати від двох до чотирьох депутатів. Переможе кандидат, який отримує найбільшу кількість голосів виборців.
Вибори до обласних і міських рад (з населенням більше 90 тисяч жителів) будуть проходити за пропорційною системою з регіональними відкритими списками у багатомандатних округах. Спершу виборець повинен обрати партію, а потім ще й конкретного депутата з цієї партії. Мандати отримають місцеві організації партій, який подолали бар’єр у 5%.
Кількість депутатів у міській раді визначатиметься кількістю населення. Кодекс передбачає, що у містах з населенням від 100 до 250 тисяч повинно бути 42 депутатських мандати.
Вибори депутатів відбуватимуться у єдиному міському виборчому окрузі, у якому створюватимуться багатомандатні виборчі округи. Орієнтовна кількість багатомандатних округів визначається як ціла частка від ділення кількісного складу відповідної ради на 10 (тобто, 42 ділитимуть на 10 і вийде 4 округи). При утворенні цих округів відхилення від їх середньої орієнтовної кількості не може становити більше ніж два округи.
Висування кандидатів та затвердження єдиного міського виборчого списку організацією партії проводиться на її зборах (конференції). Організація партії може висунути кандидатом у депутати особу, яка є членом цієї партії, або безпартійну особу.
При цьому обласна організація партії згідно з адміністративно-територіальним устроєм може висунути єдиний міський виборчий список кандидатів у депутати відповідної міської (міста з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб) ради.
Кількість кандидатів у депутати, які включаються до єдиного міського виборчого списку організації партії, не повинна перевищувати 42 осіб.
Черговість (порядкові номери) кандидатів у єдиному виборчому списку визначається на зборах (конференції) організації партії під час висування кандидатів у депутати та формування списку. Відзначимо, що затверджена на зборах черговість розміщення кандидатів у бюлетенях, фактично може бути змінена виборцями, які проведуть власне ранжування. Адже в бюлетені  у вільному полі для написання номера кандидата в депутати біля тексту “Від організації партії, за яку я проголосував (проголосувала), підтримую кандидата у депутати” може вписати порядковий номер кандидата у депутати, якого він підтримує.
Партійні списки мають формуватися з дотриманням гендерної рівності. Тобто у їх складі повинно бути не менше 40% жінок, якщо більшість чоловіки або навпаки.
Самовисування кандидатів у депутати для Тернополя не передбачене. Лише місцеві організації політичних партій зможуть висувати кандидатів по округах.
Вибори міського голови відбуватимуться в одномандатному виборчому окрузі.  Висування кандидатів на посаду міського голови можливе на зборах (конференції)  місцевої організації партій або шляхом самовисування.
Вибори відбуватимуться за мажоритарною системою абсолютної більшості. Тобто, переможцем буде кандидат на посаду міського голови, за якого проголосують більше 50% виборців, що прийшли на вибори.
Однак, якщо:
1) до виборчого бюлетеня було включено лише одного кандидата і кількість голосів виборців, поданих на його підтримку, становить не більше 50 відсотків кількості виборців, які взяли участь у голосуванні;
2) до виборчого бюлетеня (міста з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб) було включено два і більше кандидати на посаду міського голови і за підсумками голосування жоден із кандидатів не отримав підтримку більше ніж 50 відсотків голосів виборців,
міська виборча комісія визнає вибори міського голови такими, що не відбулися, та про призначить повторні вибори.
А тепер про фактор, що заставляє вже зараз очільників партій задумуватися над тим, чи варто брати участь у місцевих виборах – про грошову заставу, яку потрібно буде сплатити після початку виборчого процесу, але до подачі документів до міської виборчої комісії.
Парламентарі передбачили прогресивну шкалу для розрахунку застави для участі у місцевих виборах в залежності від кількості виборців.
Як пишуть експерти, розмір застави, яку повинні сплатити партії та кандидати на посади міських голів для участі у місцевих виборах, зріс майже у 40 разів порівняно з 2015 роком.
Кодекс встановлює наступну формулу розрахунку розміру грошової застави – «4 мінімальні зарплати на 10 тисяч виборців». Мінімальна зарплата з 2015-го зросла майже у 4 рази. Тому загалом вартість участі у виборах міського голови становитиме 321 000 гривень. У стільки ж обійдеться реєстрація партійного списку у Тернополі. А якщо мова йтиметься про участь у виборах по всіх Україні, то це сотні мільйонів гривень.
Такі суми зможуть заплатити політичні партії, представники яких мають великий і системний бізнес, або мають доступ до корупційних схем «розподілу» бюджетних коштів. Сподіватися на участь громадян у формуванні партійних кас, враховуючи їх інертність, недовіру партіям і зневіру в їх ефективності – марна справа.
Додамо, що грошова застава буде повернута лише партіям і кандидатам, що перемогли на виборах (здолали 5-ти відсотковий бар’єр). І компенсувати витрати вони не зможуть, оскільки депутати міської ради працюють на волонтерських засадах, крім міського голови, що отримує заробітну плату.
Слід відзначити, що така залежність участі партій у виборах від їх  фінансової спроможності мало подобається і потужним парламентським партіям. Депутати різних політичних сил озвучують можливі зміни до кодексу, що передбачатимуть і альтернативну підставу для реєстрації кандидатів виборчою комісією – збір підписів громадян на підтримку партії для її участі у виборчому процесі.
Отже, Виборчий кодекс спонукає керівників партій, політтехнологів і юристів вже зараз продумувати кожен крок щодо участі у місцевих виборах, оскільки ціна невиважених і непрофесійних рішень буде надзвичайно високою.

Олександр Степанюк
адвокат, кандидат юридичних наук