Не всі дачі можуть бути житловими будинками

У квітні 2015 року Кабінет Міністрів України запустив у практичну площину переведення дач і садових будинків у жилі будинки, затвердивши 29 квітня своєю постановою ПОРЯДОК переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки (далі – Порядок).
Офіційна статистика, принаймні по західному регіону України, свідчить, що процес переведення не набув масового характеру. Причин цьому декілька. По-перше, громадяни не знають про можливість змінити статус дачі; по-друге, органи місцевого самоврядування не тільки не розробили локальні документи для полегшення процедур переведення, але й не пропагують та не ініціюють такі процеси. І, по-третє, необхідність проходження владних кабінетів та долання формально-бюрократичних перепон зупиняють людей, тим більше, якщо практичної допомоги чи порад вони не отримують.
Попередньо ми вже писали про механізм переведення дачних та садових будинків у жилі (http://oslawoffice.com.ua/ як-перевести-дачу-в-жилий-будинок/). В цій публікації спробуємо лаконічно і в доступній формі акцентувати увагу на вимогах, дотримання яких уможливить таке переведення. Доречно в цьому випадку згадати і про новації в проведенні технічного огляду дачного (садового) будинку, які запроваджені змінами до Порядку, запровадженими Кабміном постановою від 14.06.2017 року №420.
Нагадаємо, що в переліку документів, необхідних для початку процедури переведення є Звіт про проведення технічного огляду дачного (садового) будинку (далі – Звіт), який після проведення огляду складає експерт з технічного обстеження будівель і споруд. Саме зміст Звіту, як додаток 2 до Порядку, і зазнав певних змін.
Зрозуміло, що не будь-яка споруда може бути набути статусу житла. Перевести у жилий можна лише будинок, який відповідає Державним будівельним нормам (далі – ДБН). Жилим може бути будинок, що має житлову площу (як мінімум 13,56 кв.м на одного члена сім’ї).
У Звіті експерт відобразить відповідність дачного чи садового будинку ДБН і викладе рекомендації щодо усунення недоліків у разі невідповідності об’єкта ДБН.
Громадяни можуть впевнено починати процес переведення, якщо їхні будинки відповідають встановленим вимогам. А саме:
1) висота житлових приміщень не може бути меншою 2,5 метра (п.2.9 ДБН В.2.2-15 «Житлові будинки. Основні положення»).
2) В дачному чи садовому будинку не повинно бути деформацій, що можуть призвести до втрати несучої здатності конструкцій та руйнування будинку. Очевидно, що експерт не надасть позитивного Звіту, якщо будинок має деформації або прогини, які викликають занепокоєння, перешкоджають ефективному використанню будівельних об’єктів чи призводять до неприйнятних пошкоджень оздоблення або несучих конструкцій;в будинку відчуваються вібрації, що викликають у людей відчуття дискомфорту, або спричиняють пошкодження будівельних об’єктів чи обмежують їх функціональну ефективність; утворилися тріщини, які надмірно розкриваються. За цими параметрами будинок повинен відповідати ДБН В.1.2 – 6 «Основні вимоги до будівель і споруд. Механічний опір та стійкість»

3) В будинку має бути діюча система опалення. Тобто, не просто змонтовані елементи опалення, а випробувана і функціонуюча система. Система опалення повинна відповідати Додатку А ДБН В.2.5 – 67 «Опалення, вентиляція та кондиціювання». Система опалення або теплопостачання може бути:
– водяна з радіаторами, панелями та конвекторами за температури теплоносія для двотрубних систем не більше 95 градусів Цельсія; для однотрубних – не більше ніж 105 градусів Цельсія;
– водяна з нагрівальними елементами, вбудованими в огороджувальні конструкції приміщення;
– повітряна;
– газова згідно ДБН В.2.5-20;
– електрична з температурою зовнішньої поверхні електро-опалювальних приладів не більше ніж 85 градусів Цельсія;
– електрична кабельна згідно з ДБН В.2.5-24.

4) І останнє. Будинок повинен відповідати вимогам п.3.37 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» у частині дотримання санітарних та протипожежних розривів. Визначальне значення в цьому випадку матиме поверховість будинків (один чи більше поверхів) та ступінь їх вогнестійкості ( від І до V в залежності від швидкості поширення вогню).
Так для одноповерхових будинків важливо щоб протипожежні відстані між  ними були не меншими 6 метрів. Відстань від краю проїзду до стін будинку, як правило, слід приймати 5-8 м для будинків до 9 поверхів і 8-10 м для будинків 9 поверхів і вище. Ширина проїзду повинна бути не менше 3,5 м. У зоні між будинками і проїздами, а також на відстані 1,5 м від проїзду з протилежного боку будинку, не допускається розміщення огорож, повітряних ліній електропередачі і рядкового насадження дерев.
До ставків і водойм слід передбачати проїзди для забору води пожежними автомобілями.
Відстані від меж забудови міських поселень до лісових масивів повинні бути не менше 50 м, а від забудови сільських поселень і ділянок садівницьких товариств – 20, 50, 100 м – відповідно до дерев листяного, мішаного і хвойного лісу.
Для дво- і більше поверхових будинків відстані між ними слід приймати відповідно до поверхні будинку, що затіняє і має бути не меншою 15 метрів (таблиця 3.3 п.3.37 ДБН 360-92).

Факт дотримання вказаних вимог є необхідним і достатнім для підготовки експертом позитивного Звіту про відповідність дачного (садового) будинку ДБН. Інформація в Звіті щодо відповідність будинку іншим вимогам ДБН є факультативною (довідковою) і не буде братися до уваги при формулюванні висновку про його відповідність вимогам, які є обов’язковими і зазначені у розділі першому Звіту.
Саме про такі вимоги ми вказали вище.

Олександр Степанюк

адвокат, кандидат юридичних наук