На Тернопільщині через кредит родина може втратити квартиру
Два чоловіки ще у 2008 році уклали сумнівну угоду. Наразі обоє – мертві. Родичі одного з них кажуть, що другий разом із спільниками шахрайськими методами видурив у першого житло. Скаржаться, що правосуддя закриває на це очі
Родина Беніжей може втратити квартиру у смт Козова. Беніжеї хочуть відстояти своє право на житло у суді. Але через зв’язки іншої сторони із правоохоронними органами та суддями, як кажуть люди, всі їхні спроби зазнають фіаско.
Так, родина скаржилась ще за «старої» влади і в Генпрокуратуру, і до міністра МВС. Закінчувалось все традиційно – з Києва завдання розібратись передають на Тернопільщину, а тут далі, як кажуть скаржники, справу заминають. Наразі родина звернулась в Люстраційний комітет, але чи дасть це результат – поки що невідомо.
Підробили довідки
Історія, як розповідають Беніжеї, почалась ще у 2008 році. Тоді глава сімейства Володимир надумав взяти кредит у банку. Але через вік йому відмовили. Батько дівчини, з якою зустрічався старший син Андрій, запропонував свою допомогу. Андрій на той час жив із батьком, а молодший брат Ігор з мамою – в Івано-Франківську.
– Леонід З. запропонував допомогти – взяти кредит на свою доньку Лізу, дівчину Андрія – розповідає Ігор Беніжей. – Але з умовою – візьме 26 тисяч доларів ще собі на розвиток бізнесу. Батько повертатиме свою частку – 6,5 тисячі доларів, а решту суми – він. Під заставу придумали дати батькову квартиру.
Вмовити на таку справу, за словами родини Беніжей, голову сімейства не було важко. Оскільки він на той час перебував на наркологічному і психіатричному обліку. Багатьох деталей справи аж до смерті батька родина не знала.
– Леонід оформив фіктивний договір купівлі-продажу, – каже син. – Батько акта купівлі-продажу квартири не отримав, грошей – також. Окрім того, щоб отримати кредит, Леонід сфабрикував довідки про доходи – донька на той час ніде не працювала.
На момент оформлення кредиту Андрій із Лізою уже не зустрічались. Однак кредит отримали – почали виплачувати. Володимир Беніжей у певний період мав фінансові труднощі, тож кілька місяців запізнювався з оплатою. Тоді родина Леоніда почала лякати його, що виселять із квартири.
Володимир у березні 2013-го вчинив самогубство. Сплачувати після його смерті борг почала дружина та сини. Робили це уже через банк. На сьогодні уже виплатили 5,5 тисячі доларів.
– А в лютому помирає від раку і сам Леонід, – розповідає мама Ігоря, Мирослава Беніжей. – Ліза ставить вимогу: якщо хочемо повернути свою квартиру, то маємо сплатити увесь її кредит. А ні, то пише заяву в банк, що відмовляється від кредиту.
Окрім того, донька ще й вселяє, за словами родини Беніжей, у помешкання квартиранта. Змінює замки. Тож родина звертається у міліцію, а згодом і до суду.
Не вірять прокурору і слідчому
– Міліція відкриває кримінальне провадження за статтею 190, частина ІІ – „Шахрайство”, – додає пані Мирослава. – У ході розслідування виявляють інші факти і додають статтю 358, частина І-IV «Підроблення документів…». А далі змінюють слідчу у справі.
Нова слідча провадження за ст. 190 закриває, а 358 перекваліфіковує – на ІІІ частину. Справу передають до суду тільки за однією статтею. Причому прокурор не робить родину Беніжей процесуальною стороною справи. Мовляв, вони не мають ніякого стосунку до квартири.
– Наші свідчення перекрутили, свідків не опитали, – каже пані Мирослава. – Є записи розмови із Леонідом, його дружиною та сином Андріяєм про те, що гроші за квартиру батько не отримував. Але міліцію це не цікавить. Вони навіть не хотіли вносити відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру. Не хотіли ознайомлювати нас із матеріалами слідства.
Тому родина звертається до суду зі скаргою на дії слідчого, на ухвалу про закриття постанови. Суд програє, але виграє в Апеляційному. Тоді справу направляють назад, у слідчий відділ, і слідча знову закриває провадження, а прокурор погоджує. Тому родина знову звертається до суду і знову програє у суді першої інстанції. А в Апеляційному таки скасовують постанову про закриття провадження за статтею 190. Тож справа – ще раз на дорозслідуванні.
До слова, водночас за свої права родина бореться у цивільних судах. Так, Беніжеї звернулись до суду із цивільним позовом про визнання недійсними угоди купівлі-продажі та іпотечного договору. Наразі ця справа перебуває у Касаційному суді. Також сини через суд відстоювали своє право бути спадкоємцями. Суди тривають – про їхній хід читайте у наступних публікаціях “RIA плюс”.
ОКРЕМО
Батьки забрали таємницю у могилу
Прокурор Козівського району, якого родина підозрює у роботі на благо іншої сторони, вважає претензії родини Беніжей безпідставними. Каже, що з’ясувати подробиці угоди між двома батьками тепер неможливо.
– Батько Лізи – Леонід З. і Володимир Беніжей були друзями, – каже прокурор Козівського району Михайло Нестор. – Їхні діти мали одружуватись, вони жили разом у цій квартирі. Батьки собі взяли кредит, тобто нібито один батько продав квартиру, другий – купив. Потім ці два батьки померли. Діти посварились. І в результаті виходить – гроші вони поділили, але банку все одно треба їх віддавати.
Прокурор переконаний, що з’ясувати тепер, чи отримував за квартиру Беніжей гроші чи ні, неможливо. Адже диск із записом розмови Андрія і батька Лізи не є першоносієм. Таким є тільки диктофон, яким робили запис.
– Для експертизи потрібен цей диктофон, а його нема, – додає пан Нестор. – Для того, щоб зробити експертизу цього голосу, треба мати й оригінал голосу, тобто ту людину. А ця людина померла. Батьки із собою забрали в могилу те, що вони там накрутили-намутили з тими банками, грішми і квартирами.
Також прокурор переконаний, що ані пан Ігор, ані пані Мирослава не є стороною справи. Бо із жінкою Володимир розлучений, а син – виписаний з хати.
Причиною ж того, що закривали статтю 190 – шахрайство, стала смерть батька Лізи, додає прокурор. Мовляв, провадження відкрили, але у зв’язку із смертю Леоніда З. закрили. Тож до суду справу передавали тільки за статтею 358.
Василь КОГУТ (57 р.), юрист:
. Щодо скарг на те, що розслідування не бере до уваги диск із записом розмови про те, що за квартиру Беніжей не отримував грошей, то відповідь прокурора правильна. Але якщо справа така скандальна, можна було прокуратурі звернутись до експертів про проведення експертизи. Можливо, десь є записи голосу Леоніда З. Щодо закриття провадження за статтею 190. Тут відповідь прокурора та пояснення слідчого щодо причин розходяться. А ось чи є шахрайство в діях нотаріуса щодо акту купівлі –продажу відповідь швидше негативна. Нотаріус не зобов’язаний, згідно із законодавством, бути присутнім під час передачі грошей.
Джерело: 20 хвилин